Знижка і не тільки❤️

Привіт, мої любі❤️

Запрошую до моєї книги "Янгол помсти", що саме набирає обертів❤️ Матео визнав свою поразку, але у сьогоднішньому розділі на нас очікує геть не романтичне пробудження.

"Не здатен відвести погляду від обличчя, помічаю незрозумілий страх у очах, коли відриваюсь від бажаних губ. І цей погляд гострими кігтями залишає сліди всередині мене, нагадуючи, що я не маю права цього робити.

Я маю виставити Інґеборґу за двері, відпустити та викреслити зі свого життя, підставивши кого завгодно, аби на неї ніколи не вийшли. Та натомість тягну цю жінку ще глибше, розуміючи, що це може зламати їй життя. Проте так егоїстично не бажаю відпускати, що будучи приреченим на вічні пекельні муки, заберу із собою в глибини чистилища, зробивши там королевою.

Кожен дотик, мов отруйний плющ вплітається глибоко всередину мене, закарбовуючись яскравим образом у тих закутках душі, про існування, яких я не здогадувався. Один образ змушує божеволіти й бажати цю жінку, але водночас голос розуму кричить на все горло, що потрібно триматись якомога далі. Та хіба слухаєш такі дрібниці, коли кожен мимохіть спійманий погляд, заховуєш у глибини памʼяті, аби навіть на смертному одрі пригадувати це, як ті миті, заради яких варто жити.

Бажати, боготворити й поклонятися їй, як єдиній обраній богині. Покладати до її ніг усе, що попросить і сподіватись, що ця жінка дозволить залишитися поряд.

Золотий блиск очей змушує мене відчувати те, що раніше було незнайомим та чужорідним. Безпорадно відчувати, як глибоко всередині зароджується щось, що змушує тремтіти від страху, усвідомлюючи, що я можу втратити цю жінку. Блукаючи в золоті погляду, відчуваю, як сповільнюється час, залишаючи в цілому світі нас двох і ладен віддати все, аби ця мить ніколи не закінчувалась, бажаю, лиш залишитися поряд з нею.

Нехай і всупереч її волі.

Я знищений. Переможений і обезголовлений не міфічним мінотавром, а жінкою. Богинею, з якою розмовляю різними мовами. Хоч ми ніколи не повинні були зустрітися у цьому житті.

Особливо, тепер. Й опустивши голову, я визнаю свою поразку, мріючи про те, аби вона змогла мене прийняти у своє життя."

І також, нагадую, що сьогодні діє знижка на мою завершену книгу "Ознаки дорослішання"❤️

«Остання ознака дорослішання - мобілізувати себе на виконання власного рішення про дію всупереч різним обставинам та внутрішньому бажанню його припинити». 
Залишивши записку на столі у вітальні, я вийшла з квартири де провела 3 божевільні місяці. Місяці, сповнені радості, смутку, щастя.. та кохання. Ти навчив мене бути дорослою, але не навчив як впоратись з тим, що я ніколи не зможу знову стати тією, ким переступила поріг цього дому.

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️