Нормальне життя, яке нині здається фантастикою

Усім привіт!

Часом, мені здається, що пишу книжки в жанрі "фантастика", бо в них нема війни та іншого страхіття, що, нажаль, існує у реальному житті. 

Останній тиждень був для мене дуже непростим. Я мешкаю у передмісті Одеси, і тут відбувалося просто страшне страхіття. Зібратися докупи й взятися за творчість в таких умовах було міссією нездійсненною. А особливо, зважаючи на те, що пишу історію, події якої відбуваються в мирній Одесі.

Героїня моєї книжки, Маргарита, часто гуляє пляжем, плаває у морі... А найгірше, що може зіпсувати її сон - це дратівливий сусід, що  вирішив вночі вийти на спільний балкон, аби покурити. 

Події останніх днів розхитали мої нерви та вибили із колії. Тому я вирішила виїхати в інший регіон, на свою маленьку батьківщину, де обстановка більш безпечна та спокійна. 

Тут, сподіваюся, ніщо не заважатиме моїй творчості та вчасній публікації нових розділів, один з яких, до речі, вийде вже цієї ночі. 

"Не для тебе мама квіточку ростила" - перша книжка дилогії. Завершена.

"Одного поля ягідки" - друга частина. В процесі публікації

Дякую всім за розуміння! Та кожному бажаю бути у безпеці!

З любов'ю, Ірина Гранч