Шепіт вітру 2

Від ненависті до кохання. І щнову до ненависті.

І той хто був усім, в одну мить стане ніким. 

Просто ШЕПІТ ВІТРУ 2 АБО...

Читай. Відчувай. 

Всі знають поговірку "Хто минуле згадає, тому око геть". Однак мало хто знає продовження "а хто забуде, тому обидва". Кажуть минуле в минулому і не варто його ворушити. А що робити, коли воно само тебе наздоганяє. Хапає за руки, ставить підніжки... Заставляє знову і знову повертатися туди... Назад... Де було так солодко і так гірко. Де щастя заливало з головою, а біль рвала на шматки...

- Я - Катерина Ясиновська. І я його більше не люблю. Я залишила його в минулому. Тільки він здається цього розуміти не хоче.

- Я - Ігор Мороз. І я теж її більше не люблю. А ще знаю, що ми обидва щойно сказали неправду.

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
19.07.2023, 13:21:15

Неймовірна історія! Дякую вам!))))

Євгенія Чернюх
19.07.2023, 14:16:02

Анна Багирова, Дякую, Вам♥️

Інші блоги
Мої думки
Як ви справляєтеся з неписуном? Коли є ідеї, але боїтеся писати й публікувати електронні книжки? В мене зараз такий стан. Плюс реальність не завжди легка.
Розділ 5 — Лихо підкрадається зненацька.
От і Друга частина Хуртовини почала набирати обертів. Панянка ця, пані Лів, не така вже проста особа, якою вона здалася на початку. Це розумна жінка, що має свої інтереси та свої проблеми, а також зає шляхи вирішення цих проблем.
Літній марафон 500 градусів☀️
Це літо обіцяє бути по-справжньому спекотним! Не лише через сонце за вікном, а й через пристрасті, які розгорнуться на сторінках історій. Кохання, ревнощі, інтриги, небезпечні таємниці й доленосні вибори - усе це чекає на
час авторських історій
Помітила, що в блогах часто запитують або розповідають про історію створення книги, і вже давно збиралась написати свій супровід до кожної. І ось нарешті. Почну з найменшого – написаного на флешмоб замальовок по картинці. «Тінь
Маю рекомендацію!)))
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Я не надто полюбляю чимось вихвалятися, бо, як то кажуть, нехай люди похвалять. Проте цей блог не про хвастощі, а про те, що я не можу не подякувати автору Андрію Романенку за рекомендацію
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше