Прогулянки лісом

Я дуже люблю прогулянки лісом. Рано вранці, коли місто ще спить і на вулицях нікого, у самому лісі панує темрява і де-не-де пробиваються промені ранкового сонця. Чіпляю на повідець собаку, яка полюбляє прогулянки не менше за мене, та ми йдемо вивчати вже знайомі стежки.

Мабуть саме ліс і впливає на те, що я пишу. Там я знаходжу спокій та натхнення. Вивчаю рослини, які зазвичай, всі звикли вважати бур'яном. Насправді, якщо знати яка рослинка за що відповідає, то розумієш, що перед тобою не звичайний ліс, а ціла аптека.

У лісі я залишаюся сам-на-сам зі своїми думками, занурюючись в них наче у річку, обдумую, аналізую. А буває просто йду і співаю пісні.

Ліс мене надихає. Саме, напевно тому, ліс є невідємною частиною моїх розповідей та ілюстрацій. 

 

Чи є у вас такі місця, які надихають? І які ви полюбляєте відвідувати лише на самоті?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Колись були такі місця, але з часом перестав туди ходити. Тепер полюбляю просто десь ходити, до ставка наприклад, там сосни, затишно)
Ліс мені теж подобається, теж часто в моїх розповідях зустрічається) Але у мене трохи інші відчуття від лісу. Я відчуваю, як ліс ховає якісь таємниці, можливо навіть жахливі. Ця тиша підказує, що якщо загубишся, можливо ніколи більше не зможеш піти з цього лісу. Залишишся блукати невпокоєною душею...
А взагалі ліс мені подобається))

Показати 2 відповіді

Daria James, Я коли навчався в університеті, десь на перших курсах, з двома друзями пішли просто погуляти по лісу. Мабудь годин 8 гуляли, вийшли з лісу десь в 15 км від тієї точки, де заходили. Проте деякі місця були такі гарні. Досі пам'ятає невеличкий ставок-болото посеред лісу, і з води стирчали старі сухі дерева. Це було так само гарно, як і лячно)

Інші блоги
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Рецензія на оповідання « Шанс »
⭐⭐⭐ В рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак прочитала оповідання «Шанс» автора Юлія Череп. Цей твір змусив мене замислитися над питаннями, які стали звичною справою для кожного. На думку одразу спало, що
Не лише книги, а й люди за ними❤️
Іноді я ловлю себе на думці, що на Букнеті ми знаємо одне одного… фрагментами. Обкладинка. Анотація. Кілька розділів. Коментар під главою. Автори, які сумніваються, переписують абзаци по десять разів, радіють кожному
А в мене тут 2000 прочитань ✮✯✮✯✮ Дякую!
Не очікувала, що ця історія знайде свого читача так швидко, тож щиро вам дякую за увагу! ♥️ А герой, ти часом, сьогодні дістанеться до тих самих загадкових Аристократів, що володіють цим дивним світом... Увага, СПОЙЛЕР! Я
Старт новинки - вже завтра.
Шлюб Максима і Мирослави тріщить по швах, сварки нагадують італійське кіно, а емоції — американські гірки. Вона впевнена, що він зрадив. Він після її вишуканої помсти не хоче чути про примирення. І якраз у
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше