Вітаю, мої сонечка!!!

Хочу повідомити, що роман, "Спокуса для лихого", завершується. Вже завтра епідог та завершення книги. Хто не встиг придбати за передплатою, поспішайте. Буду рада бачити вас на сторінках цієї історії кохання.

Історія кохання тут ...

Уривок.

Минуло два тижні.

Максим відкинувся на спинку свого робочого крісла, у своєму офісі. Вчора відбувся суд над Берестовим. Багров сам подбав про те, аби розслідування провели максимально швидко, адже доказів було більше ніж достатньо. Суд відбувся на користь Багрова та всіх постраждалих. Антон Берестов, зазнав втрат. У нього конфіскували майно та частину бізнесу, бо решту все стояло на Кіру, а ще змусили виплатити солідну компенсацію всім постраждалим, та дали вісім років ув’язнення.

Максим не хотів того, але чітко розумів, що якби вони в ту фатальну ніч знаходилися в будинку, то хтозна чи залишилися б живими.

Видихнувши прогнав нав’язливі та неприємні думки геть, адже чекав на Єву, яка от-от мала приїхати. Кліпнувши, прикипів до монітора, усвідомлював, що потрібно завершувати роботу. На сьогодні достатньо. Хотів провести решту дня з дружиною, адже з нею почувався шалено щасливим.

Саме закрив останній файл, як у двері хтось тихо постукав, і не чекаючи дозволу в середину увійшла Єва. Миттю підхопившись рушив до неї.

Вона виглядала збентежено. Багров весь напружився, і схвильовано запитав.

— Щось трапилося, моя дівчинко?

— Мама..? — Розгублено оглянулася на двері. — Що вона тут робить?

Максим примружив одне око, й чесно зізнався.

— Марина Олександрівна тут працює, більше ніж два тижні. Вона виявляється першокласний спеціаліст у маркетингу...

Приємного читання!!!

Щиро дякую всім за шалену підтримку!!! ❤️❤️❤️