Вітаю всіх, хто слідкує за моєю творчістю, а також моїх колег! 

Сьогодні хочу поділитись з вами тим непростим моментом в житті кожного автора, коли ти розриваєшся між зобов'язаннями перед читачами та вірністю собі та своїм відчуттям. 

Не завжди є ресурс та натхнення писати. Тому мене щиро вражає працездатність деяких топових авторів Букнет, котрі невпинно публікують одна за одною нові книги. Аплодую стоячи! 

Мені так не вдається. 

Коли я виливаю зі свого серця творчість на "папір", потім обов'язково потребую часу, щоби знов наповнитися і творити саме з цього стану. 

Ділитись, як-то кажуть, потрібно із ресурсу та достатку, інакше можна вигоріти. А це обов'язково вплине на якість творчого продукту, який створюєш. 

Отже, мені потрібно було трохи часу, аби розгрузитися, змінити обстановку, пожити трошечки без графіку й наповнитися чимось новим. І ось нарешті я повертаюся з продовженням романтичної історії "Не для тебе мама квіточку ростила", яка називатиметься "Одного поля ягідки" (назва натякає, чи не так?))) 

Хто давно зі мною, той знає, що я люблю, коли почуття між героями розвиваються поступово. Тому вищезгаданий твір  міг бути однією книгою на 300 чи 400 сторінок))) Проте я вирішила розділити його на частини. 

Тому очікуйте вже завтра (а хто читає це повідомлення вранці, то сьогодні))) перший розділ нової книги! 

Обіцяю, буде цікаво! 

P.S.: у цьому дописі я планувала поділитись фактами про книгу, але щось пішло не так))) Що поробиш, я міс Непередбачуваність для самої себе))) 

Бажаю всім нам тихої ночі та спокійного дня! 

І нагадую - єдине, що по-справжньому об'єднує людей - це любов! Множте її в собі та плекайте! Сподіваюся, мої твори трошечки вам в цьому допоможуть!

З любов'ю, Ірина Гранч.