Любі читачі!

Чи можна пройти босоніж по уламках зради та не поранитися? Навряд чи... Подивимося, як впораються з цим герої?

Запрошую вас до моєї новинки

Уламками зради

– Це мій син Герман, – з гордістю вимовляє чоловік, якого я колись присягнулася кохати все життя. – А як тебе звати? – звертається до моєї крихітки. – Скільки тобі рочків?

Донька, очікувано, лякається і ховається за мої ноги.

– Вона насторожено ставиться до незнайомих людей. Її звуть Дарина, їй скоро три.

– О, так вони однолітки. Моєму три виповнюється завтра.

– Мамо! – голосно радіє Герман, коли до них підходить модно одягнена жінка з великою порцією цукрової вати.

Вона окидає мене оцінювальним поглядом, і я обмираю. Ірка! Колишню подругу не впізнати. У неї зовсім інша стрижка й новий колір волосся. Вона трохи погладшала, але має чудовий вигляд.