Усім привіт!
Зустрічайте неймовірно літню, надзвичайно спекотну та спокусливу історію кохання: "Удар з наслідками"

Анотація:

- Ти що тут робиш? - пропищала в розпачі й відступила. Може, я перегрілася на сонечку? Не натягнула кепку от і припекло голову. Тому мені ввижається той, кого найбільше бажаю побачити поруч.
- Це мій номер, взагалі-то, - чоловік схрестив руки на грудях.
Але, якщо він моя галюцинація, то чому голос настільки виразний, з нотками обурення?
- Мій! - показала ключ і тоді Максим примружився.
Його шок минув миттєво, тому чоловік повільно почав наближатися. Як хижак повільно крався до жертви... Я відходила доти, доки не вперлася спиною в стіну. Нахилившись до мого обличчя, Максим зашепотів, огортаючи шепотом свідомість, як густим медом:
- Так твій чи мій?
- М-м-мій...
- Впевнена?
- Т-а-а-а-к...
- Але він і мій теж. Як будемо ділити?
- Ділити? Нічого я ділити з тобою не буду!

Уривок:

- Максиме, перш ніж я скажу, що хочу від тебе, просто зрозумій, я можу довіряти в цьому плані тільки тобі.

Я напружився всім тілом, навіть із силою стиснув телефон у руці. Та що вже могло статися? До чого такі крайнощі? Якось стало неспокійно...

- Ілля Ярославовичу, скажіть чесно, ви вляпалися в неприємності, і мені тепер потрібно допомогти заховати вам труп? - я засміявся, але тренер жарту не зрозумів.

- Якби справа була лише в трупі, я б так не напружувався. Коротше, Максиме, справа серйозна. Моя дочка, моя квіточка, моє янголятко, моя маленька дівчинка...

- Ілля, переходь до справи! - почув незадоволений жіночий вигук і в одну мить важко звалився на лавку. Дочка... Маша? Що з нею? Якщо якийсь виродок її образив, знайду і руки відірву!

Але перш ніж у мене від страху потемніло перед очима, тренер пояснив із бурчанням:

- Моя Маша втекла на море. Одна, розумієш? А навколо знаєш як багато всяких різних виро...

- Ілля! - знову вигук, як я зрозумів, його дружини - Василини.

- Так, гм, про що це я. Максиме, я тебе благаю, приглянь за нею. Ти ж бачив мою Машулю на фото, вона ж така тендітна і ніжна, така... - цього разу тренера зупинив я:

- Але, Ілля Ярославович, чому я? - буквально стогнав у розпачі. - Попросіть вашу другу доньку або ще когось.

- Тільки Даші там не вистачало! - злісно вигукнув він. - Ні, Максиме, ти не розумієш. Маша, вона ж така тендітна, її так легко ранити. Та й потім, коли востаннє ти брав відпустку?

- Ой, та попроси Єгора і все. Чого причепився до хлопця.

- Добре, я поїду! - сам не зрозумів, чому так різко погодився.

Але щойно почув ім'я Єгора, як розум відключився. І ввімкнувся посилений режим дурних ревнощів.

- Чудово, хоча б зможу зі спокійною душею продовжити свій медовий місяць.

Угу, ви спокійно, а я? Чорт забирай, Максиме, куди ти встряг? Хоч розумієш, наскільки нереально буде виконати прохання Іллі Ярославовича? Ну... відганяти від дівчини інших мужиків, припустимо, я зможу. А як утримати її подалі від себе?!