— Ей, - раптом чую голос над головою, коли добираюсь до другого поверху. Я здригаюсь. Сьогодні, на диво, у гуртожитку тихо, можливо тому, що сьогодні п'ятниця і більшість жителів роз'їхались по домівках. І цей голос

Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому

Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути

Дорогі читачі, історія Кіри добігає кінця. Залишилося всього кілька розділів до завершення. І тут у мене виникло бажання змінити обкладинку, але не впевнена, чи вона буде кращою. Що думаєте з цього приводу ви? 1. Нова 2.

У посудинах хлюпалась густа, неоново-фіолетова рідина, яка дивно, ритмічно булькала, наче варилася на повільному вогні, хоча миски були холодними. Від неї тягнувся дуже сильний, нудотно-солодкий квітковий аромат. ​—