Додано
07.07.23 11:34:58
Студент і відьма! Бути чи не бути разом? Голосуємо
Шкода, що в блозі немає функції голосування, а то б вона точно була популярною)) У мене тут назріває любовний "трикутник" у любовному фентезі "Дві душі відьми Агати"))) Чарівна відьма, могутній відьмак, простий студент... Хто ж залишиться разом?)
Простий студент Микита пише дипломну з фольклористики в українознавчому музеї в селі Малинівка десь на Харківщині, куди злий декан запхнув його проходити практику... Хлопець штудіює книжки, стежить за старовинним приладдям хатини і навіть не здогадується, що в минулому столітті в ній жила справжнісінька відьма! А ще він навіть не здогадується, що доля зведе його з донькою тієї самої відьми...

Звісно ж, йдеться про нашу красуню і розумницю відьмочку Агату.
Агата кохає Велігора, молодого перспективного відьмака з блискучим майбутнім у Раді Стихій. Про їхні пригоди можна дізнатися з книги "Весільний салон відьми Агати", до речі... У них все складається добре, але чим більше Велігор поринає у світ Вищої Магії та кар'єру, тим більше віддаляється від коханої. А та, як завжди, знаходить купу пригод і по драконячи щиколотки вляпалася в чергову історію з пошуком матері...
Доля (чи то магія) звела її зі смертним. Хотіла врятувати, а вийшло навпаки) Не буду розкривати всі інтриги - дізнавайтесь про все самі у книзі "Дві душі відьми Агати". Книга в передплаті за найнижчою ціною!

Марина Орєхова
720
відслідковують
Інші блоги
Я саме чистив зуби. Іян став поряд і почав робити те саме, штовхаючи мене стегном у ритм музики. З ним кожен ранок був наче свято. Немов сонце, він наповнював простір навколо своєю харизмою. Навіть зараз він намагався підспівувати
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ Маю чудову новину: моя книга «Щоденник Реда» завдяки вам уже другий тиждень тримається серед топ‑10 антиутопій на Booknet! Сьогодні вона піднялася аж на 5‑ту сходинку (◕ᴗ◕✿).
Спочатку я просто хотіла викласти візуал до оновлення, а потім раптом зловила себе на питанні: а навіщо? Людина, яка ще не читає книгу, з картинки не зрозуміє, чи цікава їй сама книга; ті, хто вже читає, можуть відреагувати. Але
Письменник дивиться у читану чужу книжку, мов у дзеркало. І бачить — або не бачить — себе… Знати своє — чи, радше, що не моє — ось що головне в такому письменницькому читанні чужих книжок… Можливо, поки що
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати