Коли тебе критикуюсь в 25-30 років - це боляче, але ти вже можеш дати відчсіч. 
Коли тебе критикують в 41 років - ти спльовуєш тричі через ліве плече і дистанціюєшся із критиком, бо чужа думка нарешті перестала бути важливою. 
Коли твій малюнок критикують в твої 12 років... ти можеш зіпсувати власне життя, зрадити собі... 

На жаль, так буває. Хтось, не професійний і не тактовний обрізає крила таланту. А не окріпший митець сприймає якусь фразу чи ситуацію занадто болісно. 

Моє оповідання "Малювати не можна. Забути" (або "Малювати!!!! Не можна забути!") сколихнуло різні дитячі спогади. В цій історії багато правди, хоча сам сюжет вигаданий. Я справді навчалась в художній школі, справді її не закінчила, отримала згодом не ту освіту, про яку мріяла. Пишучи і читаючи своє оповідання, я зрозуміла, чому... 
І вирішила, що буду захищати таланти своєї дитини. 

Запрошую до прочитання і обговорення
https://booknet.ua/book/malyuvati-ne-mozhna-zabuti-opovdannya-b416217