Коли авторка вирішила поговорити)

 

Доброї ночі усім, хто не спить)

У мене з’явився настрій написати блог і трохи поговорити з вами про книгу “У полоні демона”.

Події набирають обертів: ластівка розривається на частини, не знаючи, як вибратись з неприємної ситуації, Спартак намагається розгадати її таємниці, ну а Дамір та Аліна чекають на донечку. 

Так-так, ті самі Дамір та Аліни з книги “В обіймах монстра”. Я ж обіцяла, що ми ще зустрінемо цих героїв — виконую. У нас там події так стрімко розгортаються, а ще буває інколи й страшно)

І, звісно, не забуваємо про нашого поганця — Макса. Він так пристрасно захищає Аліну і свою ще ненароджену сестричку, що любо глянути. 

Оце я наговорила загадок, правда? 

Відповіді на усі питання обов’язково знайдуться і всі таємниці будуть розгадані. Про усе згодом))) Якщо сюжет вам подобається, тицьніть зірочку, мені буде так приємно)

Якщо ще не читали жодну з цих історій, запрошую приєднатися:

Про Даміра Воронова та Аліну читайте тут❤️

Про Спартака Кумані та Еліну — тут❤️ 

Мій фб

Qm5PBMB5

Гарних снів)

Міла Мур)

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Райн
04.07.2023, 07:44:14

Заінтригували)) Дякую)

Міла Мур
04.07.2023, 21:34:16

Єва Райн, я рада) Дякую вам)))

Інші блоги
Авторка яка закінчила першу книгу!
Так, це я)) Радію як дитина! Для мене це досі щось нове і мені не віриться як швидко промайнув час з дня старту ❤️ Книга Вже хоче бути прочитана вами! Я читаю усі коментарі та дякую кожному хто підтримав мене! Також,
Маленька перемога вже близько: підтримаємо Леді Ре
https://booknet.ua/book/za-stnoyu-temryavi-b452821 Знаєте, легко бути критиком, коли сидиш по той бік екрана. Але спробуйте самі взяти чистий аркуш і викласти на нього цілу історію, від якої стискається серце. Саме це зробила Леді Рей. Вона написала
✤ Хто зараз починає гризтися як кіт з собакою?✤
Правильно: Кіт і Собака! (хто де, вирішуйте самі) Привіт всім! Сьогодні позапланово - вже зранку, а не о 14:00 - вийшла 3 глава мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Арт ви вже побачили (він клікабельний, до речі),
Іноді руки опускаються... Як повірити у свої сили?
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути. А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги,
4 дні до кінця публікації
«...Дійшовши до масивного столу, він не зупинився, щоб звільнити місце. Одним широким, нищівним рухом руки він змів на підлогу все: важкі термінали, папки з досьє, крихкий пластик накопичувачів. Звук їхнього падіння та
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше