Вітаю, мої хороші!!!

Запрошую до нового розділу роману, "Спокуса для лихого".

Берестов не може пережити розірвання угоди з потенційним зятем, тому звернувся до пасербиці з пропозицією...

Продовження тут...

Уривок.

Максим весь напружився, але стримався, бо розумів Антон іще не все сказав.

Чоловік у слухавці заспокоївшись цілком, серйозно заговорив.

— Єво, то все дурниці. Ти все одно можеш мені допомогти. Нічого особливого робити не потрібно. Просто зваб Багрова, а тоді спровокуй, а все інше я зроблю сам.

Бачив як рука Єви в якій вона тримала телефон затремтіла ще більше. Вона важко дихала та налякано кліпала очима. Очевидно була шокована, бо Максим ледь втримався аби не видати себе.

— Єво, чого ти мовчиш. Я за це, заберу твою матір жити до себе.

Максим бачив як дівчина нервово ковтнула ком, і з її одного ока по щоці скотилася сльоза.

— Не потрібно забирати маму. Для чого? — Зірвано заговорила. — Ви ж потім все одно викинете її зі свого життя. Вона має навчитися жити без вас. А що до допомоги вам?!! Я можу надати вам довідку про незайманість. Я не буду робити наклеп на людину, яка мені нічого поганого на відміну від вас, не зробила.

— Послухай мене, погань! Свою матір ти не забезпечиш, бо вже завтра я закрию твою Шарашчину контору. Ти гірко пошкодуєш, що відмовилася допомогти, а довідку про цноту, ти мені не надаси. Я тобі організую...

Приємного читання!!!

Всім щиро дякую, за підтримку героїв, мене це надихає!!!❤️❤️❤️