Гарна знижка на звабливі уроки!

Привіт, мої прекрасні!)

Сьогодні діє знижка на історію Марка та Амелії. Нагадаю вам трішки про неї смачним шматочком!)

- Якось незвично тут.... і неприємно, - мовила майже пошепки. Чоловік усміхнувся і, тримаючи її долоню, іншою рукою огорнув легенько талію та притягнув ближче до себе.

- Боїшся? Чи настільки не довіряєш мені? - чоловік повів її далі, а вона, мов слухняна лялька, продовжила слідувати за ним.

- Не боюся, але й не настільки довіряю, щоб вірити кожному слову, - відповіла правду.

Тим часом вони підійшли до дверей, які їм чемно відчинив офіціант. Марк пропустив її першою, тоді зайшов слідом і знову взяв за руку. 

Це була окрема кімната, по центру якої стояв круглий стіл. По середині стола горіло три свічки в золотавому підсвічнику. Всі кольори здавалися більш тьмяними та розмитими. Але все ж, наперекір поганій видимості, Амелія добре розгледіла вишукане сервірування столу, простий класичний інтер'єр та розчула приємну фонову мелодію. Марк допоміг сісти, тоді до них підійшов офіціант і обоє замовили вечерю. 

- Лисичко, не бійся легких невинних дотиків. - Заговорив чоловік навпроти й Амелія прищурила вуха, щоб уважно слухати. - Якщо їх немає від твого об'єкта, то дій сама.

- Це ж виглядатиме дивно, - мотнула головою Амелія, - і це порушує особистий простір.

Марк посміхнувся, сині очі блиснули добре знайомою хитринкою і він нахилився, щоб скоротити між ними відстань. Його тепла долоня накрила тремтячу руку Амелії та ніжно провела шкірою.

- Такий дотик не порушує особистий простір, а пропускає тебе у ваш спільний. - Марк прибрав свою руку та підняв її вгору, зупинився в кількох сантиметрах від обличчя Амелії та загорнув неслухняний локон.

Амелія заплющила очі та забула, як дихати. Його голос, рухи, кожна дія заворожували та не давали спокійно думати. Вона намагалася вловити кожне слово, вдуматися і запам'ятати все, чого навчає, але не могла. Поруч з ним почувалася м'якою глиною, яка дозволяє скульптору робити з нею, що завгодно. І це лякало...

- Вина? - Амелія кивнула, погоджуючись і до них підійшов офіціант, який одразу ж наповнив келихи й знову зник.

- Чому тут так темно? - спитала те, що хвилювало зі самого початку.

- Я навмисне обрав цей заклад, щоб ти відчула магію дотиків. Ти ж знала, що у темряві всі відчуття стають сильнішими? - отримавши її кивок, продовжив, - після того, як чоловік тобою зацікавився, потрібно втримати його інтерес, постійно розігріваючи його. І тактильний контакт - це як наступний крок. Але це зовсім не означає, що ти маєш вішатися на нього чи якось відверто спокушати. - Побачив, як Амелія полегшено видихнула, і продовжив, - ти можеш поправити його сорочку перед нарадою чи краватку. Можеш ненароком зачепити руку, або ж залоскотати волоссям його шию, поки говоритимеш щось важливе на вухо. Я впевнений, що твоя буйна уява нашепче тобі багато цікавого, як це можна зробити.

Їм принесли закуски та основну страву. Амелія їла повільно, смакуючи неймовірними блюдами. Вона вдоволено примружувала очі та насолоджувалася кожним шматочком. Справді, у напівтемряві навіть смакові рецептори підсилилися.

- В тебе отут щось, - погляд Марка ковзнув на її щоку. Тоді чоловік взяв серветку та обережно протягнув нею, разом з тим ненароком зачепивши вказівним пальцем її оксамитову шкіру. Амелія часто закліпала та опустила голову, - бачиш? Зовсім не складно.

Марк продовжив їсти, а дівчина прикусила губу та розізлилася на себе. Для нього це всього лише урок та чергова гра, а вона реагує так, наче готова тут і негайно розпластатися під ним. Наказала собі зібратися, але нічого не виходило. 

- Тепер я хочу, щоб ти спробувала відтворити це на практиці.

Мирної вам ночі та гарних вихідних!