Як казав Шевченко: "І чужому научайтесь, і свого н

Етюди моєї книги "Українською про німецьку" належать до типу критичної прози.
Це – проста спроба поєднати аналітику із мемуаристикою.
Втім – головна мета – психологічні портрети деяких німецькомовних письменників.
Нерозлогі тексти прагнуть лаконічності. Однак – із посиланнями та коментарями, непереобтяжливими.
Певною мірою – із схематичним відбиттям рис епохи та взаєминами людий. Людей мистецтва. Твори письменників не зникають із іх смертю. Вони все ще засвідчують присутність і участь у сьогоденному літературному бутті, реальному.
Адже будь-які новації виникають і зростають на грунті певних традицій і звершень.

Тож, хто хоче, читайте. Як казав Шевченко: "І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь..."

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Апальков Олександр

відслідковують

Інші блоги

Тена Дітна

Дати собі шанс

На вулиці злива... Небо сіре та щільно затягнуто хмарами. В прогнозі мряка та дощ, що переходить в мокрий сніг, зниження температури. А чи значить це, що немає сонця, що ми його не побачимо ніколи, що нам вже не світить тепло? Ні. Це

Ерін Кас

Чим вас заманити?)

Вітаю, мої любі! Сьогодні така сира і холодна погода, що хочеться чогось такого… І в мене це є)) Ромчик запрошує на знижку. Наче знав, що вихідні будуть лінивими)) Протягом доби книга «Манлива мрія» продається зі

Кетрін Сі

Легкий розіграш 2х промокодів ♡

Привітик, любі! Побачила, що в мене є два промокоди на книгу "Дружина для мафіозі " й вирішила трохи розіграти їх :) п.с. це мій перший розіграш, сподіваюсь хоча б хтось візьме участь >< Усі умови максимально

Natasha

привіт

А у вас було таке, що, дописавши книгу, ви впадаєте в якусь апатію... смуток і нічого не хочеться? У мене постійно так! Я так прив'язуюся до своїх персонажів, що потім тижнями перечитую! Вони для мене, як справжні, вони мої

Сергій Бобрицький

Оновлення Барон Грейткіллс + картинка)

Привіт, о 13-й вийде оновлення "Барон Грейткіллс" і я вирішив порадувати вас картинкою. Наче, нічого такого, але, можливо, уважних читачів першого тому змусить посміхнутися...)