"Кафе старожитностей". Відгук

Оповідання Карліни Бенд “Кафе старожитностей. Великоднє меню” https://booknet.ua/book/kafe-starozhitnostei-velikodn-menyu-b414474 підіймає серйозні і болючі питання. Це історія про кривавий слід війни в душах тих, хто залишився живий, втративши рідних.

Відчуття провини за смерть батька важким тягарем залягло в душі Марка і зупинило його життя в нульовій точці. Він скоріше функціонує ніж живе. Марко не в силах повернутися до минулого життя, яке забрала війна, поховавши під уламками рідного дому батька. Разом з тим, він не може й рухатися далі, повноцінно радіючи життю на вільній від окупанта території. Автор цей тягар називає Відчаєм, який у містичних обставинах перетворюється на істоту. Постійний тривожний стан заважає Марку нормально спілкуватися з дружиною і донькою, і автор приводить його до Валентайна і Юсі — містичних персонажів.

Яким чином вони спонукають Марка зрушити з мертвої точки, читайте в оповіданні, а я можу лише сказати, що згодна з автором, а також те, що недарма Валентайн і Юсі вибрали Маріуполь для свого кафе старожитностей.

Цікаво, що Валентайн — це розповсюджене прізвище як серед реальних людей, так і серед персонажів переважно аніме і манги. Хотілось би знати, це оригінальний авторський Валентайн і авторський Юсі, чи відомі за аніме персонажі?

Загалом оповідання підкупає не тільки актуальною психологічною складовою, але й вдалими літературними деталями і алегоріями, що поглиблює його зміст.

Відгук написаний в рамках безстрокового марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457.

Приходьте на марафон, не пожалкуєте!