Очікування
Трохи воєнної прози. Після закінчення роботи над "Тонкою синьо-жовтою лінією між любов`ю та ненавистю" я не хотів повертатися до теми війни. Занадто боляче, занадто гірко. Але, мабуть, від цієї теми нам не ухилитися ані зараз, поки війна ще триває, ані після нашої перемоги.
Отже, для сильних духом – оповідання "Очікування".
Він знову вийшов на дорогу і подивився вдалечінь. Нікого. Вже багато днів. Відтоді як село повністю зруйнували, і всі люди пішли. Залишився тільки він один. Але він продовжував чекати, що хтось ще повернеться. Повернеться, щоб відбудувати заново будинки й життя.
Щоранку, щойно сонце вставало, він виходив на дорогу, що веде до села, і якийсь час чекав там. А потім увечері приходив на заході сонця, чекаючи на запізнілих подорожніх. Але ніхто не приходив. Уже багато днів.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВраження, що йдеться про відданого собаку.
Антон Ейне, Влучно!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати