Вітаю, мої зіроньки!!!

Вже завтра у романі, "Спокуса для лихого", розділ від Єви.

Мати дівчини прийде до неї з незвичним проханням... І як тепер правильно вчинити головній героїні?

ЧИТАТИ ТУТ

Уривок.

— Все-таки помста! — Змахнула сльози Марина, а тоді накинулася на доньку зі звинуваченнями. — Невже так важко було спокусити Багрова?!! Він же привабливий... Через твою впертість, Максим вирішив призупинити співпрацю з Антоном, а він... — Замовкла ридаючи.

Єва розгублено кліпала. Здогадувалася, що недоговорила мати. «Антон, мабуть, знову погрожував розлученням.» Але те, що прозвучало з самого початку шокувало. «Невже мама серйозно?» Не здивувалася б якби це сказала мачуха, але ж це рідна мати. Мовчала стримуючи свою лють, але Марина схоже, вирішила дотиснути доньку.

— Єво, досить корчити зі себе незайману. Ти зі шістнадцяти років робиш, що хочеш. Тебе ніхто не контролює... Навіщо увесь цей цирк? Багров заявив, що між вами досі не було близькості. — Змахнула свіжі сльози жінка. — Невже так важко затягти його в ліжко?

Єву аж пересмикнуло. Відраза до матері спалахнула моментально. У сонячному сплетінні утворився спазм. На очах виступили сльози. Все тіло пройняло тремтіння. Ледь стрималася, аби не виказати матері всю свою лють.

Сиділа кілька хвилин не порушно, а тоді піднявшись впевнено рушила до виходу, хоча тіло тремтіло. Прочинивши двері зірваним тихим голосом наказала.

— Залиш мене!

P.S.

Безмежно вдячна, всім читачам, за шалену підтримку!!! Обіймаю вас, мої любі, і щиро радію, що ви у мене є. Бережіть себе та рідних!!!❤️❤️❤️