Почалася «Ера Виснаження». Незадовго до цього періоду, який тривав щонайменше сімдесят років, континент поринув у масову боротьбу за владу. У кожному з регіонів почалися міжусобні сутички та дрібні війни, в яких досвідчені та сильні маги цінувалися більше, ніж численна та добре екіпірована армія. Вони були при дворах у королів, об'єднувалися в різні громади або блукали на самоті.

Буквально кожен прагнув прославитись своїми добрими чи поганими діяннями, а також намагався зайняти п'єдестал найсильнішого у світі. Заради цього вони нещадно вбивали один одного або тих, хто стояв на їхньому шляху до бажаного.

Марнославство і бажання буди першим. Саме це і стало причиною виснаження. Зв'язок між магією і людьми почав поступово розриватися через брак тих, хто міг би поділитися знаннями. Число чарівників стрімко знизилось, а нові покоління були в рази слабші за попередні.

З того часу відчувати єдність із магією могли, здебільшого, лише спадкоємці чарівників. У той час, коли людство вже втратило надію на повернення можливості чаклувати, з'явився той, кому це вдалося виправити.

Амадеус Винахідливий – людина, яка не дала магії остаточно виродитись. Цей виходець із Північного Фрігоре вважається основоположником Рунного чаклунства. Завдяки спадщині гномів – рунним літописам та знакам – він повернув людям можливість чаклувати, але ця магія ніколи не зрівняється з тією, яка була раніше. Ні міццю, ні масштабами. Саме тому первородна магія стала називатися Давньою і рідко у кого зустрічається.