Свіженькі історії. Тільки уривки

Вітаю, любі, сьогодні хочу запропонувати вам обрати книгу за уривком =)) Не за анотацією, назвою, картинкою, а саме за текстом =) Ну що ж, поїхали:

КНИГА 1 

 — Ти мені не братик, — тихо, але чітко сказала я, аби цей придурок знав своє місце. Те, що він народився з золотою ложкою в роті — ще не означає, що всі повинні йому кланятися і  догоджати. 

Він, здавалося, зовсім не розсердився на таку відсіч.

 — Думаю, що мені вдасться переконати тебе змінити цю думку… — він провів пальцем по моєму передпліччю, від чого в мене по тілу аж мурашки побігли. Я ляснула його по руці.

 — Не заривайся, — попередила. — Наступного разу буде боляче.

 — Я люблю небезпеку і екстрим, — засміявся він. — Ти знаєш, що нам доведеться жити в одному будинку? Це не менш лоскотатиме нерви, ніж якби я жив у клітці з тигром.

ЧИТАЙ КНИГУ 1

КНИГА 2 

— Ти, музикант недороблений, та я... — вона зло подивилась на мене, але я знов був швидшим: притиснув її до себе і втягнув у поцілунок, дивлячись при цьому прямо на Наташу.

Та широко розтулила очі і рота. Так і хотілось вигукнути «Гей, Наташко, рота закрий, а то муха влетить! Влетить і здохне там від недружньої атмосфери».

Я усміхнувся крізь поцілунок, а Наташа... Вона тріпнула своєю копицею розкішного золотавого волосся, тупнула ногою в довгих фірмових підборах і кинулась до ліфта, а потім натиснула на кнопку, дочекалась відкриття дверей і зникла за ними...

Тільки в цю мить я відсторонився від своєї фанатки і перевів погляд на неї. 

— Ти... — тепер в неї в очах стояли сльози.

— Гей, каченятко, ти чого? — здивувався я. 

— Ти вкрав мій перший поцілунок!....

ЧИТАЙ КНИГУ 2

КНИГА 3

Я його впізнала.

Так, безперечно, це був він — Андрій, моє перше кохання, через нього я не хотіла їхати до Англії, але він покинув мене прямо напередодні останнього терміну подачі документів на грант, і тоді я все ж поїхала. Перш за все, щоб забути його, а також довести самій собі, що я можу чогось досягти самотужки, без багатих батьків і владних покровителів. 

І  дечого таки досягла, але, виявляється, виконати перший пункт свого плану — забути Андрія — так і не змогла. Бо інакше, чому, варто було мені  побачити його — і моє серце болісно стиснулося в грудях? 

Здається, він був зовсім не здивований, побачивши мене. 

Ну так, адже він тільки що прочитав моє резюме, тож, на відміну від мене, для нього ця зустріч не була сюрпризом. 

От тільки чому він мовчить і дивиться на мене, не кажучи ні слова? 

ЧИТАЙ КНИГУ 3