Цей клуб не для всіх!

Любі читачі, сьогодні ми даруємо знижку на один із "найскандальніших" наших з Владою романів "Фантазії мого президента"!

Анотація до книги "Фантазії мого президента"

Юля: "Одного разу я отримала дивне запрошення. Виявляється, я потрапила до таємного закритого клубу, учасники якого не мають жодних табу і виконують досить незвичні завдання. Як же я здивувалася, коли впізнала в одному з учасників клубу свого нового боса!"

Вадим: "Бути на вершині нудно, саме тому я створив свій таємний клуб. Всі кандидати в учасники проходили жорсткий відбір і тільки тоді отримували запрошення. Одного разу до клубу прийшла новенька, яка одразу привернула мою увагу. Яким же було моє здивування, коли на наступний день вона прийшла до мене на співбесіду!"

У тексті є:владний герой, бос і підлегла, дуже емоційно

ГАРЯЧИЙ УРИВОК ДЛЯ ВАС:

— Лялечко, — я подався вперед, до її вуха і прошепотів: — Ти ж ніби не дурненька, судячи з резюме. Чи, може, тебе перехвалили? Невже за такою милою і правильною дівчинкою приховується дуже й дуже вправний метелик?…

— Що ще за метелик? — на видиху перепитала дівчина.

— Нічний метелик, нічна фея, дівчина легкої поведінки, ну сама розумієш… — продовжив я шепотіти їй на вухо, обпалюючи ніжну шкіру теплим подихом.

Чомусь захотілось збентежити її. І якщо спочатку мене напружила її поява в моєму офісі, то зараз ця ситуація скоріше розважала. Я відчув навіть легкий приток адреналіну, якого давно не відчував навіть у клубі.

— Я ніякий не метелик, — нарешті пробубніла вона. — І не лялечка. Давайте будемо зберігати робочу дистанцію…

— О, після того, як учора я носив тебе на руках, ти захотіла дистанції?… — продовжив я дражнити її.

— Давайте просто зробимо вигляд, що я не приходила на співбесіду… Або що ви мені відмовили… — пролепотіла дівчина. Юліанна, точно, її звуть Юліанна.

— А тобі не потрібна робота? — запитав я, усе ж трохи відсторонившись.

Вона подивилась на мене своїми великими сірими очиськами. Красивими, треба відмітити, а я вмію цінувати красу.

— Потрібна… — вона опустила очі. — Але…

— Ну от і працюй, — перебив я її. Я тебе беру, усе вже вирішено.

З такими треба все вирішувати швидко. Раз — і вирішив. Не давати їм дати задню, вести їх, я знаю таких дівчат.

— А якщо я відмовлюсь?… — Юліанна подивилась на мене. — Ви правда розповсюдите фото?…

— Я ж казав, мене не хвилюють такі дрібниці, — я знизав плечима, знов зазирнувши в сірі очі навпроти. — На мою репутацію це вплине скоріш позитивно, ніж негативно. Тобі вже прийшло завдання?

— Що? — вона, схоже, здивувалась моєму запитанню.

— Ось мені прийшло, — я усміхнувся і облизнув нижню губу.

— Вадиме, що ви…

— Тссс, — я приклав пальця до її губ.

Потім моя рука ковзнула по її плечу, по блузці, зачепивши лямочку від ліфу.

— Що ви… — вона миттєво почервоніла.

— Тихо, якщо нас почує Маша, вона може і прийти, — я усміхнувся, усе ж скинувши лямочку нижче, на руку. — Двері не замкнені, і ми стоїмо прямо під ними.

Жилка на її шиї почала пульсувати, зінниці трохи розширились, а з губ видався тихий видих.

— Не бійся, — прошепотів я, тепер перевівши пальці під манжет. — Завдання практично невинне. Добре, що в тебе такі широкі рукави.

Моя рука повільно ковзнула по її руці аж до лямочки, яку я нещодавно спустив.

— Посприяй, якщо не хочеш, щоб я її розтягнув, — я злегка схилив голову набік, продовжуючи спостерігати за дівчиною.

— Відпустіть мене… — знов пролепотіла вона, але руку злегка зігнула.

— А я тебе не тримаю, — я потягнув лямочку до самого низу.

Трохи розтягнув, але коли рука вислизнула, то відпустив її і лямочка знов сховалась у рукаві.

— Так уже краще, тепер ще одна, — продовжив я, тепер уже занирнувши в другий рукав. — Повір, те, що ти прийшла до клубу, принесе тобі користь, — сказав я, стягуючи другу лямочку.

Відчув, як від моїх таких невинних дотиків її шкіра вкрилась мурахами.

— Вадиме, — прошепотіла вона, почервонівши.

— Залишилось зовсім трохи, — сказав я, знов подавшись уперед, до її вуха. — Нічого зайвого, — я торкнувся руками її спини під блузкою і повів ними знизу вгору, до застібки. — Я швидко розстібну його, і на цьому все, добре?

Знижка на цю книгу діятиме тільки до кінця дня, так що не відкладайте покупку!

А ще ми хочемо запросити вас до не менш чуттєвої новинки, яка з'явилася на сайті лише вчора, але вже змусила серця читачів битися частіше:

Анотація до книги "Я — твоє табу"

Ніка: «Цей мажор пристав до мене на весіллі моєї мами, і я облила його вином, щоб трохи охолов. Але вже за кілька годин він споїв мене, і якось так вийшло, що ми цілувались в туалеті ресторану… А ще через годину я дізналась, що він — мій зведений брат, і тепер ми житимемо під одним дахом…»

Вадим: «Мій батько вирішив одружитись вдруге, і через це в мене з’явилась гостра на язичок і дуже сексуальна зведена сестричка. Однак з цією дівчиною все йде якось не за планом, і це мене реально бісить. Ну нічого, тепер ми з нею живемо в сусідніх кімнатах, і більше їй не втекти. Я завжди отримую те, що хочу, і впевнений, що Ніка не стане винятком…»

У тексті є:від ненависті до кохання, сильні почуття, зведені брат і сестра

Уривок-спойлер для вас із одного з наступних розділів:

Мої губи були в міліметрі від її ніжної шкіри... Серце билось як скажене. Ніка, здається, завмерла і навіть не дихала... Цікаво, вона відчуває те ж саме, що і я?...

Я відчував, що вона ніби як злегка розслабилась в моїх руках, від моїх дотиків.

— Я не жартую, — прошепотів я їй на вухо. — Якщо зараз не зупиниш мене, я...

— Ммм....

— Що ще за «ммм»? — перепитав я нервово.

Ні, батько мені не пробачить, якщо я свою сестру, хай і зведену, в ліжко затягну. Чорт, що зі мною, так не мало бути... Я маю зупинитись тут і зараз. 

— Я хочу... — тихо сказала вона. — Тут і зараз... — вона сказала це тими ж словами, що були в мене в голові, і це дратувало, але... 

— Ти зведеш мене з розуму, — прошепотів я. 

— Хочу... — вперто сказало дівчисько. 

Дивилось на мене з-під напівопущених вій. Вона була пʼяна, але не абсолютно. Скоріше, просто наважилась сказати те, що на абсолютно тверезу голову вимовити не в силах... Я ж теж одразу відчув між нами це тяжіння... 

— Я попереджав тебе, — прошепотів я, і врешті-решт торкнувся губами її шиї. 

Переходьте за посиланням і читайте цю історію з самого початку! Продовження - вже сьогодні о 21:00!

Не забудьте додати книгу в бібліотеку та підписатися на авторів, аби не пропустити найцікавішого! 

Щиро дякую всім за підтримку нашої творчості!❤️ 

Слідкувати за мною на Букнет      Instagram     Facebook   Телеграм