!!! Новинка !!! «відчужені. Відкрий своє серце»

Мої вітання, любі читачі.

Сьогодні стартувала моя новинка «Відчужені. Відкрий своє серце»

Анотація

Женя закохалася в нього в шістнадцять років, пронісши своє кохання через всі роки дружби. Дмитрові знадобилося аж шість років, аби розгледіти в ній ту єдину, з якою хотів би прожити все своє життя. Це було неминучим результатом їхнього довгого шляху одне до одного. Здавалося, ніщо не заважатиме їм жити довго і щасливо…

Але життя має свій план. Як виявилось, на заваді може стати майбутня дитина, що живе під серцем іншої жінки, з недалекого минулого, за часів нескінченної френд-зони, з якої вони так довго шукали вихід. Тепер їхні майбутні стосунки вимальовуються в зовсім іншому світлі, тьмяній і неймовірно сумній гаммі фарб.

 

Запрошую до знайомства зі щемливою історією кохання! 

Ваша Валерія Серпень

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Маркова
18.06.2023, 13:15:10

Вітаю з новинкою! Легкого пера!

Валерія Серпень
20.06.2023, 23:25:08

Тетяна Маркова, Дякую сердечно

Дуже цікава анотація! Беру книгу в бібліотеку)) дякую!

Валерія Серпень
18.06.2023, 20:28:11

Лариса Бондарчук, Дякую. Сподіваюсь не розчарувати.

avatar
Валерія Серпень
18.06.2023, 13:19:54

Дякую

Інші блоги
❤️ візуали до відьмочки❤️
Сама трішки скучила за картинками , тож і вам треба показати, Книжечка тут З теплом ❤️
Я починаюча письменниця...
Я люблю писати і в моїй голові часто зароджується купа ідей для книжок, частіше за все ці ідеї ніколи не потрапляють на папір. Це не перший раз я пробую написати книгу, ні, до цього було багато стартів які не дійшли свого
Без марафонів і подвигів
Любі мої, я нікуди не зникав — просто мовчки відійшов у тінь. Настільки виснажився, що не мав сил навіть повідомити про паузу. Організм чемно сказав: «Стоп». І я вперше за довгий час його послухав. Три тижні відпочинку
До кінця знижки лишилося менше години...
Люблю цю запальну парочку ♥️ Опиняємося у величезній залі, декорованій квітами й золотом. Нік увесь час тримає мене в обіймах, а я, здається, вже починаю до цього звикати. — Не соромся, — тихо мовить, коли
Смарагдова пташка
Вітаю вас, мої читачі. Чи ще пам’ятаєте незавершену історію Аміри-Сеймарін і ту кляту арку, що досі не дає спокою ні героям, ні читачам, ні мені? Можу нарешті повідомити: робота над заключною частиною «Смарагдової
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше