Новий розділ книги "Болюче щастя"

– Повернувшись сюди, я не уявляла подальшого життя. Ти був біля забороною, а почуття накривали все новою хвилею. Я старалась контролювати себе, старалась тримати їх всередині, не відпускати назовні, але коли ти появлявся в моєму житті, вони  огортали мою душу. Ти собі не уявляєш, яка це мука. Мене так пекло всередині, що хотілося вирвати серце.

Я проковтнула комок, який з'явився в горлі.

– Знаю, кохана. Я відчував теж саме.

Закривши очі, я вдихнула його аромат. Мені досі не віриться, що я в його обіймах. Обійми, про які мріяла. 

– Попри все, що сталося – я щаслива. Не повинна так говорити, але це був єдиний вихід, щоб я покинула його та була з тобою. 

– Не говори так. Я б знайшов інший вихід повернути тебе. Ти думаєш добровільно змирився з твоїм божевільним вибором? Якби ти дійсно його кохала — відпустив би тебе, тому що твоє щастя для мене найголовніше. А так, коли зрозумів, що у тебе залишилися почуття до мене…

Він посміхнувся та погладив мене по щоці.

– Ти моя. Моя! – Діма сильніше притиснув мене до себе.

Я провела язиком по губах, які вмить стали сухими. Серце прискорило ритм та дихання ставало частішим. Я закусила нижню губу. Ми не відвертали погляд одне від одного. 

– Твій танець не виходить з моєї голови. Ти була така сексуальна,  — прошепотів він, ледь торкаючи моїх губ.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Щось буде...
Щось буде… ❤️❤️❤️Увечері Рута вимкнула світло й сіла біля вікна з чашечкою м’ятного чаю. Небо було зоряне, настрій — чудовий. Її огорнуло відчуття спокою та безпеки. Вона тепер була впевнена, що все буде
Герцог бере плату за продовження
Дякую кожному, хто підтримує історію та вболіває за Герцога і Елізу ❤️ Після пристрасної шлюбної ночі в маєтку (18+ тут не цитую) вони починають пізнання одне-одного Буде ще ❤️❤️❤️ і скандальніше! Передплата
Коли картинка руйнується
Кохання — це не тільки взлети, а й падіння. Дівчиною мені довелося пережити це у всіх барвах, адже я закохалася у батька своєї подруги. Мені було лише 21 і я не знала, що робити з цими почуттями. Вадим мене то відштовхував,
100 фактів про мене. День шостий.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
За гріхи мої тяжкі…
У пам’яті Лариси Леонідівни хаотично спалахували епізоди, за які — теоретично — перед інопланетянами їй мало б бути соромно. Уфф, ну тут уже… Гаразд, цукерок і конвертів від заочників вона більше не братиме, це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше