Червневе повстання

Цього дня 6 червня 1918 року , відбулася маловідома подія - виступ лівих есерів , проти своїх вчорашніх союзників більшовиків. 

  Різні погляди на  "робiтничий клас" 

 Почнемо трохи з передісторії. Для початку про головну відмінність лівих есерів вiд більшовиків. Вони обидва виступали за "робітничий клас". Але в розумінні більшовиків , це були виключно робітники заводiв та фабрик. В розумінні есерів робітник - це будь-яка працююча руками людина. 

  В це поняття входили не лише робітники заводiв та фабрик , але й кравці , чоботарі , та селяни.  Взагалі на , як би зараз сказали , дрібний бізнес есери дивилися крізь пальці. Так , їх особливо не радувала приватна власність , наявність приватних магазинів з майстернями, але i якось особливо проти вони не були. 

 От в чому есери з більшовиками категорично не сходилися , так це в питанні села. Продрозкладки , коли в селян вигрібали під назвою "залишки" все зерно.  Та й взагалі для більшовиків, селяни були людьми навiть не другого сорту.

 Згадаємо хоча б паспортизацію. На селi , паспорти почали видавати тільки при Хрущовi. А щоб купити квиток на потяг, треба було пред'явити паспорт. Не маєш, нікуди не їдеш. I це без фактів прямого винищення селянства. 

   Сам на сам з дідусем

 Окрім розбіжностей в робочому класi , був ще й той факт , що есери залишилися єдиними окрім більшовиків. Політична карта в Росії на початку  вісімнадцятого року, сильно різнилася вiд лiта того ж вісімнадцятого. 

 Існували права есери, меншовики, анархісти, анархо - комуністи, есдеки i ще багато кого iншого. Ленін відразу став їх всіх зачищати. Останніми, у  квiтнi 1918 року впали анархісти.

  В розправi з політичними опонентами , активну участь приймали есери. От тільки зробили вони самi собі "ведмежу послугу".  Залишилися сам на сам з "дідусем Леніним" , який владою ділитися не мав наміру. 

  Український фактор i план есерів

 Обійшлося тут i без нашої країни. По умовах Брезького миру,  Леніним з його бандою, була визнана держава Україна. Росія лишилася без наших ресурсів. У баченні свiту лівих есерів , це не українці не хочуть нічого спільного мати з росіянами, це нiмцi забороняють "братнім народам" жити разом. 

 Тут же ми вертаємося до "малого бізнесу" . Есери не були його фанатами, але в умовах коли металу, вугілля не було , навiть та невелика промисловість що була в Росії загиналася. 

 Ресурсів на Уралi було недостатньо для підтримання промисловостi. Через це йшло закриття підприємств. Купівля також була не варіант. По перше - нізащо . Все що є, доведеться видати німцям. По друге - нi в кого. Німеччина нічого їм не продавала. Україна якихось справ мати не хотіла. Америка , як та що воює на сторонi Антанти, в їх бик навiть не дивилася. 

 Вихід вони бачили наступний - позивавши Брезький мир , продовжити бойові дії. Те що Німеччина довго не протягне, було зрозуміло навiть в Кремлі. Тому есери , хотіли "дотягнути" до кінця вiйни. Це їм давало декілька переваг.

 По перше постачання вiд союзників. Те що не хотіли продавати, передавали б безплатно. По друга - після перемоги , доступ до загального пирога під назвою "Переможена Німеччина". 

 Отримавши свою долю, піднявшись на ноги, там можна вже й на світову революцію замахнутися. 

   Не вийшло по хорошому. 

 З самого початку , розглядався варіант збройного виступу. Його розробляли, але як резервний. Бувши легальною політичною силою, на V з'їзді рад лiвi есери висунули ряд вимог  проектів. 

 Окрім розривання Брезького миру , вони вимагали перегляду виборчого законодавства, усунення не пропорційності кількостi депутатів. В мiстi 1 депутат йшов вiд 25 тисяч жителів міста. Вiд села - 1 на 125 тисяч.  Також вимагали вiдiйти вiд політики "продрозверток" на селi. 

 З усього цього "законного" нічого не вийшло. Ленін маючи 772 мандати , проти 353  в есери , їх навiть слухати не став. 

 В полонi ілюзій

 6 червня, для початку силових дiй, було вибрано не випадково. На цей день, припадає латиське національне свято "Янів день". Це мало нейтралізувати найбоєздатніших частин більшовики -  Латишкi стрільці. 

 Із 2.5 тисяч чоловік, якi приєдналися в Жовтні до більшовиків, вони розрослися до 12 тисяч.100 - 200 рублів зарплати, що до вiйни отримував інженер , i м'ятими папірцями, а золотими монетами, був вагоміше будь-яких Інтернаціоналів. 

 Цього дня , до будiвлi німецького посла , прибули співробітники ЧК Яків Блюмкiн та Микола Андреев. Вони добилися аудієнції посла. Формальний привід був наступний - громадянин Німеччини був затриманий , в п'яному вигляди в одному з ще діючи ресторанів. Чинив опiр пiд час арешту, а на допити заявив що має особисте знайомство з послом. 

 В принципi це була типова ситуація для того часу. Нiмцi на території "радянської Росії" в цілому та  в Москвi в часностi , вели себе вельми свавільно. Показуючи своїм шавкам , хто реально господар. Так що посол Мiльбах, прийняв чекістів без  жодних задніх думок. 

 Під час розмови, Яків Брюминг застрелив посла. Прямо в його кабінетi, при замові й секретарю. А тiкаючи з посольства, ще декілька чоловік до купи.  Вбивство посла, офіційними представниками протилежної країни, це мала бути вина однозначно. 

 План був наступний - захопити почту, телеграф, адміністративні будiвлi ,  вокзал, i протриматися доки Німеччина не нападе. Тоді вже, все одно стане хто розпочав вiйну. До того ж скидати Леніна з престолу вони не хотіли. Їхнім гаслом було "Повернути більшовиків, в лоно істинної революції". 

 З есерами злий жарт , зіграла власна ж пропаганда. Вони вважали , що перша комуністична держава , просто кістка в горлі буржуазного свiту. Всі тільки й чекають нагоди , аби розправитися з ними. 

 В реальностi створення Радянської Росії не лишилося без уваги. Так , дійсно , захоплення влади в Росії  чортзна-ким , сильно напружила цивілізований свiт.  При тому що більшовики декларували "Всемирную революцию" , не приховуючи що на досягнутому  не зупиняться. 

 Але в умовах першої світової, спалахів іспанського грипу ( коронавірус того часу) , бунтів в армії , національних революцій , розбиратися з Росією стало не на часи. Просто не до них було. 

  Верткий дідусь 

 Але Ленін , з здавалося патової ситуації, зумів викрутитися. Виконавці, втикаючи , загубили портфель з документами. Звідки й знають їх імена. Ленін , заявив що вбивці есери, отже їх треба й карати за цi справи. Маючи офісний привід , вiн почав розправу над колищнiми союзниками. 

 Про бойовi дії розказувати особливо нічого. Підігнавши артилерію, розстріляли захоплені есерами будiвлi. При тому що , той факт, що мирне населення не евакуювалося, росіян не цікавив. 

 Типова їх тактика. 

 Ось таке воно , есерівське повстання. Ось що бува, коли живеш в ілюзіях)))