Продовження від 30.05.2023

Добро пори доби, дорогі читачі та друзі.

Дякую усіх, хто чекає та читає.

Поспішаю вам принесті благу вість. Нещодавно виклав чергову главу продовження кримінально-драматичного роману-вестерну "N. Madeyra: Квиток у один кінець" - продовження постапокаліптичного вестерну "N. Madeyra: шлях у нікуди".

aVwfRHoqxtHKbmeY8f5OHY4X1h8XNncPVFAUActc_PwyF6B-XySDZeNZ59sGoLv83mDnzs2hQXcPbtLIPGV9RV61PKvLH4nNT2LAqEYK2mzN7E7Xq_g4xF-ZsnDiPSbxc_f2J6D6hyi0auaUwuZgOy4

Черговий переклад мого оригінального твору, трохи підкорегованого.

Зацікавлених прошу підписуватись, ставити зірочки, та писати свою думку.

Завжди радий критиці. Ваш Nicolas Madeyra.

Закликаю писати свої враження, побажати і коментувати.

Ваш Nicolas Madeyra

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Nicolas Madeyra

відслідковують

Інші блоги

Джулія Блеквуд

❤️мої думки про книгу «поза зоною досяжності»

Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне

РОбін

ХронІки ПІ І Ца — ОфІцІйно Завершено

Хай. Сьогодні той самий момент. Той, коли історія не обривається… а закривається. Повністю. Остаточно. Правильно. Я дописала останній епізод. Ви дочитали (або ще дочитуєте). І тепер — це кінець. Агентство, швидше

LibertyFox

Нова сатира

Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Сидів, коротше, я сумний... І думаю, чому ж завжди такий? І вирішив я тоді одразу, Зробити Вам нову "прикрасу"! Новий анонс я тут роблю, Сатири робить - піпець люблю! Нова

Юлія Богута

Старлайт. Катастрофа. Та чудовиська

Прода на “Старлайт” буде опівночі. А як ви звете тих, хто вас будить зранку, коли ще хочеться поспати? — Еверлін…? — прохрипів він нахабно-оксамитовим тоном, від якого мої щоки моментально спалахнули.

Ольха Елдер

Твоє тіло належить мені. Але цього замало

Норман хоче більше... ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК “Норман гладив Джима великим пальцем по кадику, що нервово смикався. Він наблизився і слухав нерівне дихання, вдивляючись у тремтячі очі юнака: — Чому я так сильно