Умови контракту — Знижка

Вітаннячка, мої натхненники!!!

Сьогодні діє знижка на роман, " Умови контракту".

— Це історія Соломії та Всеволода.

Героїня відчайдушно погодилася вийти заміж за незнайомця аби врятувати батька... Гадала це фіктивно, та чим для Соломіїї обернеться її необачність???

Умови контракту

Уривок.

Двері відчинилися, в номер увійшов наречений. Погляд стрибнув на нього, першим, що хотілося, підірватися і стояти зніяковівши. Його грізний вираз обличчя наганяв жаху. Соломія змусила себе продовжувати сидіти. Натомість схопилася Аврелія.

Роздратований вигляд чоловіка не давав всидіти на місці. Чорні штани від штанного костюма. Біла розстібнута до половини сорочка, між полами якої добре проглядалися біцепси. Високий, широкоплечий. Наче на обличчі нічого, тільки дуже злий. — Ой лишенько! Хоча насправді, хотілося промовити хорошим відбірним матом. Поміряв дівчат, так наче вони сміття. Кинув запакований костюм на ліжко, суворо рикнувши.

— Хто з вас наречена?

 Приховати правду від подруги не вийде. — Оце так номер. Аврелія ледь не з відкритим ротом дивилася на нього, й розгублено промовила.

— Я подруга.

— Тоді чеши звідси, до гостей. Гаркнув і безцеремонно всівся на ліжко, спиною до Соломії.

Дівчина піднявшись провела подругу до дверей, пошепки заспокоїла, мовляв, все добре. — Це наречений, так жартує. Він не в дусі.

 Зачинила двері за нею, серце завмирало. Отже, Аміна не обманювала. Повернулася обличчям до чоловіка й впевнено пройшовши понад ним, забрала свій телефон з тумби. Його оцінювальний погляд дратував її, від нього кидало в піт.

Взявши телефон подалася до одного з м’яких крісел, та вдаючи впевненість сіла у нього. Руки помітно тремтіли, поклала їх на коліна, розблокувала телефон й увійшла в Інстаграм, аби хоч якось вирвати себе з цієї гнітючої реальності.

— Ей, як там тебе. — Звернувся неприємним голосом чоловік. — Я привіз костюм. Подивись чи нічого не пом’ялося.

Соломія відірвалася від телефону, роздратовано глянувши на свого нареченого. Мабуть, до приходу Аміни, вона б мовчки виконала його прохання, а тепер... Заблокувала телефон відклавши в бік, на кріслі біля неї, залишалося ще багато вільного місця.

— Це ти до мене? — Різко запитала.

— Так, до тебе. — Сидів насміхаючись з неї, майбутній наречений...

Пприємного читання!!!