Потраплянок ми бачили... А як щодо потраплянця?

Любі мої, вже зовсім скоро вийде продовження книги "Дві душі відьми Агати", і ми дізнаємось, що стало з Агатою та Микитою, які дивом врятувалися від алхіміка порталом до Зачарованого лісу... Це вперше, коли в моєму романі потраплянцем стає хлопець, ще й без магічних здібностей, звичайнісінький студент )
Як відреагує Микита на таке переміщення? Що робитиме Агата, ще й з такою неочікуваною компанією у чарівному місці? Читайте вже о 20:00...
А поки що маленький тизер! Сподіваюся, Микита зовсім скоро здивує вас..

 

– Альо! Швидка? Альо? Та що таке! Зв'язок не ловить чи що? – волав бідолаха і намотував навколо мене кола.

– Микито, шилікун тебе вкуси! Та заспокойся ж ти! І вислухай мене, будь ласка! – роздратовано крикнула я на нього, і це подіяло. Він завмер, перестав трясти смартфон і подивився на мене.

От пощастило ж йому зв'язатися зі мною! Але що було вдіяти? Не могла ж я його кинути там на поталу алхімікові. Той точно не помилував би смертного. Алхіміки, що промишляють забороненою магією, яка порушує магічну рівновагу, і так поза законом. Їм боятися покарання за ще один злочин – заподіяння навмисної шкоди людині – безглуздо. Подумаєш, однією причиною більше для того, щоб опинитися в лапах чистильників, які готові відразу розвіяти магічного порушника ефіром.