Привіт
Як у вас складається із конкурсами? Не тільки букнетівськими, але і про них цікаво почути.

Розповім про мій досвід. Отже, в 32 роки я перейшла за лінком у фейсбук і пройшла перший в житті літературний марафон. Мені дуже сподобалось писати і спілкуватися з іншими про письменництво онлайн. А також я отримала дуже позитивний зворотний зв'язок від інших учасниць (це є умовою всіх подібних марафонів, як ви знаєте). Це дуже мене підсилило і наступним кроком я стала шукати, як і де можна видати свої оповідання.

І так я відкрила для себе літературні конкурси, про які перед тим майже нічого не знала (окрім Коронації Слова).
Кажуть, що коли людина готова, до неї починають приходити можливості. Тоді регулярно проводили конкурси до своїх збірок Теплі історії і моє найперше оповідання потрапило саме до них.
Ще одне оповідання за таким же конкурсом потрапило у збірку аматорських детективів.
Вони вийшли майже одночасно і тут доречно буде їх порівняти.

Отже, крім власне літературних конкурсів, в яких винагородою є грошова премія та статус, є ще конкурси, переможець і фіналісти якого видаються окремою збіркою. На етапі, коли ти тільки починаєш писати, видання бодай одного оповідання на папері сприймається як дуже дуже велике досягнення. Бо ти ніби отримуєш статус справжнього письменника :)

Взявши участь у десятках конкурсів і нарешті отримавши кілька збірок, в яких є мій твір, я перестала надсилати твори "всюди". Тому що деякі з них розчаровують тим, що:

1. Іноді конкурс проводиться "заради конкурсу", тобто більше як піар організації, грантовий проект, тощо. Фінальний результат - збірка- видана і зверстана не фахівцями, має не дуже естетичний вигляд. При цьому договір передачі авторських прав може бути драконівськими (не просто не вигідним, а дуже не вигідним автору). Це тому, що ці конкурси розраховані на початківців, які готові поступитися всім, чим завгодно, щоб отримати заповітну книжечку з власним твором. І я була такою, і прогулялась по граблям. Мої дуже вдалі, яскраві оповідання я "проміняла" на 2 авторські екземпляри не дуже якісно виданої збірки. Та ще і не пощастило, на моїй сторінці в частині тиражу був видавничий брак...

Великим плюсом зате була презентація збірки на Книжковому Арсеналі і дуже пристойний піар проекту. Тому, не шкодую про участь, навпаки, вдячна і радію, але в подальшому ретельно зважую плюси і мінуси конкурсів.

Набагато краще, коли конкурс проводить відоме видавництво, відома серія. В моєму випадку, Теплі історії. Я отримала естетичну насолоду від самої книжечки, її оформлення, та ще і грошову винагороду. Дуже не значну, але все ж першу в житті грошову винагороду за художній твір.

2. Ще є конкурси, за які учасники сплачують. Сюди ж конкурси після платних письменницьких марафонів. В результаті виходить збірка оповідань, відредагових фаховим редактором ( який і є організатором конкурсу або марафону). Тираж книжки буде дорівнювати плюс-мінус кількості учасників та їхніх близьких родичів, і ви не побачите їх у мережевих книгарнях.

Вцілому будь-який конкурс - це можливість і стимул писати. Іноді це стимул писати в новому жанрі, тренування нейронів. Головне, щоб ви не втрачали пожиттєво права на власний твір :)

Тепер, до чого тут 35 років, заявлені у заголовку. Річ у тому, що наша держава, міжнародні організації тощо створюють додаткові можливості (конкурси, гранти) саме для молодих письменників. Найчастіше, молодою/молодим вважають авторку /ра саме до 35 років. Тому, якщо хочеться наповнити статтю у Вікіпедії про себе досягненнями і перемогами в літературних конкурсах, то до 35 років варто підсилити темпи. Бо пізніше буде просто менше конкурсів.

До речі, букнет може суттєво вплинути на картину літературного ринку. Але я тут новачок і ще вивчаю, що й до чого. Тому про букнетівські конкурси в статті не йшлося.

Розкажіть мені, як у вас з літ.конкурсами? Любите конкуренцію?