Натхнення повертається. Купа оновлень :)

Доброго вечора!

Нарешті я починаю повертатися до звичного графіку оновлень. Я приборкала свою норовливу музу і знову готова регулярно писати, як і раніше. Сподіваюся, цією весною більше нічого дуже поганого в моєму житті не трапиться. А влітку... а влітку в мене завжди все добре. Не вмію я влітку сумувати. 

Сьогодні зранку вже були оновлення книги "Зібрані уламки", яку я оновлюю найчастіше, бо давно вже хочу її дописати. Я її почала писати ще за півроку до початку війни (я в той час ще не викладалася тут) і тоді мала вже закінчувати, але просто не змогла, бо не той емоційний стан був і продовження затягнулося надовго. Потім ця весна знову по мені проїхалася, але тепер я на фінішу. 

Також сьогодні я оновила "Академія Мірравель. Проти вітру", яку досить довго не оновлювала. До речі, це одна з моїх улюблених історій серед тих, що зараз пишу і я її дуже давно планувала. Буду рада, якщо ви залишите коментарії до цієї історії. 

Завтра о 8-й ранку буде оновлення "Клич мене Долорес". Тримайте невеличку цитату із нового розділу.

Коли я поринаю в творчість, то забуваю про свої проблеми. Саме тому я так люблю щось творити — я почуваюся знову живою, навіть трохи щасливою.

 Окрім цього завтра о 10-й ранку буде звичне оновлення "Зібранних уламків".

Оновлення "Академія Лідеван. Громова сила" буде орієнтовно в п'ятницю-субботу. В крайньому випадку - в неділю.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше