Привіт.
Цікава штука життя. Жила я собі до 32 років, працювала піарницею і копірайтеркою рекламних текстів, як багато хто на букнеті. Завжди знала, що гарно пишу. Але в 32 відбулося вигорання копірайтера. Після пекельної роботи, на якій мені довелося писати по 10 рекламних постів в день, я просто впала і лягла на диван. І всім говорила, що ніколи більше не писатиму. Бо фільми про рекламу і реальне життя не співпали, я вигоріла дотла. Не могла скласти навіть резюме. Я хотіла іншу роботу. Наприклад, продавця в книгарні :)
2013 рік. Відкриваю фейсбук і читаю у однієї лідерки думок, Ольги Ларіної, що вона йде на письменницький марафон. І лінк на реєстрацію. Перший тиждень безкоштовний.
Думаю, клас, це ж не рекламні тексти, а художка! І я пішла. Це було найкраще рішення, бо я віднайшла для себе сенс.
Ось так один випадковий лінк, один репост, врятував мене від депресії.
А далі я вже шукала потрібні лінки сама. Той самий перший текст з безкоштовного марафону став першим виданим оповіданням в збірці "Теплі родинні історії".
Як думаєте, той перший лінк, це доля, чи випадковість? Чи я його побачила, бо була готова? Чи були у вашому житті такі репости-подарунки долі?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли учень готовий, учитель завжди з'являється в його житті. Зайвий раз доведена істина)
Очеретяна Кішка, чула про таке :)
Ви були готові той пост сприйняти справді серйозно. Думаю, що і до цього лінку ви теж читали й бачили такі посилання, але минали їх, як щось не для вас .. І прийшов нарешті, час пік)))
Я з годна з паном Сергієм (коментар нижче), все приходить свідомо...
Успіхів і натхнення!
Таня Овдійчук, Знаєте, я синові завжди це кажу, і вам скажу))
Сковорода недарма казав про "сродну працю"... Якщо людина отримує задоволення від роботи, кайф, натхнення - це щастя... Але дуже мало таких людей. Ваша робота була, може, і не "ваша" зовсім?
Зазвичай людина не звертає уваги на те, в чому не зацікавлена. Безперечно, ви були готові до письменництва. Бажаю вам успіхів у творчості.
Вітаю. На мою особисту думку, можливості оточують нас протягом всього життя, просто звертаємо на них увагу в якийсь момент, що назрів у нашому житті. Головне наважитись, спробувати, не боячись отримати поразку з першої спроби. Я, наприклад, писати мріяла з дитинства, мені навіть робота копірайтера довгий час здавалась у чомусь романтичною. Проте я так і не наважилась спробувати себе на цьому полі. Заміж вийшла рано, у 18 років, у 20 народила першу доньку, ще через чотири роки - другу. Чоловік у мене трудоголік, та я й сама завжди працювала багато. А ще побут, сімʼя, до ліжка ледве ноги волочила.
І тільки в короткі моменти відпочинку розповідала братові, як я мрію писати. На що він мені відповідав:" То пиши, якщо хочеш". Я ж шукала виправдання своїй невпевненості: немає часу, немає сил, немає натхнення. Та що там говорити, навіть читати не мала часу. На букнеті була зареєстрована два роки, а прочитала лише кілька творів. Одного разу зайшла і побачила конкурс "Новорічна несподіванка". Сіла і написала оповідання на конкурс, несподівано навіть для самої себе. З того моменту я на Букнеті щодня.
Що б то не було: доля чи випадковість - вирішувати вам. Успіхів вам і зростання.
Валерія Серпень, Дякую за вашу історію. Вам також натхнення і успіхів :)
Я не вірю у випадковість. Все, що трапляється, приходить до нашого життя свідомо. Але це - як кому подобається.
Сергій Ляховський, Повністю з вами згодна! Тільки свідомо))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати