Прочитала "Місто" В. Підмогильного

Всім привіт. Давно мене тут не було, бо нічого не пишеться, займаюся навчанням. Та ось нещодавно я завершила читати "Місто" і... Я трішки очікувала іншого. 

Післясмак такий, що я прочитала твір про чувака, який  винить жінок у своїх невдачах і пропускає момент кайфу від його самостійного життя. А взагалі твір про те, як місто змінює людину.

Я постійно кажу, що на той час це точно було прорировом, та чи є цей твір актуальним зараз? Які ваші думки?

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
22.05.2023, 23:53:40

Звісно зараз немає такого контрасту між сільським життям та міським.Прогрес не стоїть на місці.
А головна тема твору скоріше втрата себе як особистості - якщо коротко.

Іра Сітковська, З такої точки зору я ще не оцінювала цей твір. Дякую за Вашу думку!)

avatar
Іра Сітковська
22.05.2023, 23:50:55

Твір порівнюють з "Милим другом" Мопасана)

Інші блоги
Оновлення✨ Між двома подихами ⚜️ цікаве
✨Доброго вечора, творча й читацька спільното!✨ Нові глави Між двома подихами вже на сайті! ⚜️ зображення клікабельне — Ми вже знаємо, що Вежа Морського Світла відповідає твоєму Файф-Нессу. Ми знаємо, що
"Усмішка" - людини чи ангела? Осучаснена)
Отримала свіжі коментарі на свою стареньку історію - "Усмішка". Зрозуміла, що час зробити для неї свіжу обкладинку, погодьтеся, стара була не дуже..))) Про що ця історія? Про людину і про ангела. Про яскраві почуття
Книги які вийдуть в продовж року!!!!
Любі автори і читачі, список книг які будуть публікуватися впродовж року. На скільки швидко будуть виходити глави я не знаю, так як через два місяці я виходжу із декрету та скільки буду мати вільного часу поки,що не знаю,
Ярлик
Колись, на старших курсах, одногрупник мені сказав: "В тебе жіноча архітектура". І побачивши мою безмовну реакцію, уточнив: "Це не погано, тепер навіть термін такий є". Я була трохи в шоці. В неприємному, бо це виглядало
Замовлення виконане?
Сім років тому Розплющую очі й дивлюся навкруги. Здається, я в лікарні… Не дивно після такого удару. Намагаюся поворушити руками й ногами. Боляче, але терпимо. Гіпсу на собі не бачу, а це вже добрий знак. У мене окрема
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше