Офіційно заявляю: я не знаю, як потрібно вести блог. Я не знаю, чи є якісь правила, що я можу писати і яки вони. Це мій блог, тому й правила будуть мої. 

Вам відоме почуття, коли ви хочете щось розповісти іншим чи поділитися емоціями, але думки "'що скажуть на це інші",  "як відреагує моя аудиторія" і т.д. заважають це зробити? Отож, я вирішила поділитися своїми думками з вами, мої читачі. 

Я пишу вже давно, але свій шлях, як письменниці, почала зовсім недавно. Я не знаю, чи це нормально, чи я просто занадто багато думаю, але не можу викинути з голови дещо. Мені здається, що в мене нічого не виходить.

Я думала, що талановита, але зараз відчуваю, що, можливо, була про себе занадто хорошої думки. Потім намагаюся себе заспокоїти тим, що це нормально й Римська імперія також не за день будувалася. Наступне, про що я думаю: "я достатньо роблю для своєї цілі"? Іноді здається, що так, а потім вирішую для себе, що потрібно більше старатися. 

Чесно кажучи, восени я зробила одну помилку, про яку ніхто не знає.  Ми з друзями гадали на картах таро й мені сказали, що в мене ніколи не вийде з творчістю. Я не вірю в це, але в такі моменти відчаю до згадки приходять ці слова, тому я знову засмучуюся. 

Та все ж, я вірю, що зможу досягти своєї мрії, навіть цілі, якщо буду старанною та терпеливою. Для мене немає гіршого, ніж нюняти, тому це тільки на п'ять хвилин, поки пишу пост. 

Дякую, що можу тут поділитися своїми думками.