Вітання, мої найдорожчі!!!

Сьогодні діє знижка на роман, " Морок. Закохатисяв темряві."

На вас чекаю, зрада, розчарування, натиск рідних. Випадкова зустріч на дорозі та невиконана обіцянка. А ще таємний шанувальник, який не називає свого імені та ховається у суцільному мороці.

Злата та Нестор

Уривок.

— Ходім в машину.

Посадив її в салон. Бісило те, що вона заховалася за довгим капюшоном чорної мантії. Він хотів бачити її обличчя, витерти сльози.

— Поїхали. — Суворо кинув водієві. — І давай, по звичній схемі.

Притиснувши Злату до себе, тихо попросив.

— Злато, припини плакати. — Обережно зняв з неї капюшон, й звернувся до охоронця на передньому сидінні. — Мироне, подай вологі серветки.

Чоловік мовчки виконав його прохання. Нестор заходився заспокоювати Злату, та витирати їй сльози.

— Злато, припини. Все буде добре.

— Не буде. — Забрала у нього вологі серветки, витирала безпорадно сльози. Крізь них кинувши. — Мама в лікарні. Цей тиран побив її, це все, через мене.

— Злато заспокойся. — Знову просив. Серце розривалося від її сліз. Не хотів аби вона плакала. Знову полонив в обіймах.

— Я хочу провідати, маму. — Тихо прошепотіла.

— Злато, — це не можливо, та й знаючи твого батька, твій візит може лиш нашкодити їй. Зрештою, тебе туди не впустять, там сидять його люди, що може нашкодити ще й тобі. — Зітхнув. — Я не дозволю йому скривдити тебе. Тому ми мусимо діяти злагоджено та обережно. Ти мусиш слухати, та виконувати мої вказівки, та Сан Санича, аби не ускладнювати ситуацію.

Приємного читання!!!