Вітаю всіх, хто випадково або цілком свідомо сюди завітав! Це мій перший блог на Букнеті, а разом із ним — і моя перша опублікована тут книга. Тож сьогодні офіційно можна вважати днем, коли я перестав писати виключно
Пограємо в невеличку гру? Мені цікаво, чому одні жанри користуються шаленою популярністю, а інші залишаються нішевими. І ще цікавіше: чи погоджуєтеся ви, що письменники найчастіше пишуть саме те, що й самі люблять читати?
Перші два розділи «Суспільної думки» потрапили до віджету "Букнет рекомендує" і знайшли неймовірний відгук у читачок. Це водночас приємно і ні. ☺️ Приємно, бо це історія про важливе. ☹️ Сумно, що занадто
— Гавриле, схоже на когось чекає бурхлива нічка. — Я бʼю рушником хлопця, який це говорить. — Він у душі, — шепоче мені на вухо Олександр — один з найадекватніших хлопців у цій команді. — Дякую, а тепер геть
До книги "Щоденник служниці", і сьогодні знайомимося з персонажами арки минулого Люсіль Тітка Жюлі (варіант в чорно-білому і в кольорі) Луїза А вже невдовзі - нові ілюстрації, і зустріч, яка змінить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМило)
Юлія Богута, Стасик він такий)))
Веселенько й коротенько ☺
Вів Жарні, Починалось з простих описів по слову на букву. А переросло в цілі акровірші. І так зачіпило, що сьогодні з другом влаштували змагання)))
О, круто))))
Катерина Лилик, Дякую ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати