Новий розділ "Засекречено" вже чекає на вас

Скільки людина може прожити без серця? Секунду може? Чи вона помре в ту саму мить, як це серце виймуть з її грудей?

Може, я вже померла? Тому що я не відчуваю, як б'ється моє, і сказати нічого у мене не виходить. Я можу тільки намагатися вдихнути, відкриваючи рота, як риба викинута на берег. І знову кола перед очима, і знову біль прошиває наскрізь.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ксенія Санті

1718

відслідковують

Інші блоги

Вень Чжулун

красиві цифри

До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:

Яра Славна

Як народжуються мої вірші…

Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,

Анна Харламова

Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.

Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,

Уляна Саммерс

20 розділ. Нове обличчя — старі привиди

Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю

Гончарчик Мілана

Робота, що змінює все...

Після всіх бурь, недовіри та гірких одкровень настає момент для чесності. Вони зняли маски: він розповів про шрами минулого, вона — про роки життя в тіні власної сестри. Здавалося б, після цього набагато простіше розійтися