Найсмачніше — всередині! Спойлер

Вітаю, любі читачі!

 

А ви любите пиріжки? Булочки? Солодкі такі, з маком, варенням чи вишнями. Мої улюблені — з вишнями. Обожнюю! Щоправда, щоб з'їсти вишні (чи іншу начинку), треба спочатку з'їсти хлібну м'якоть. Вона, звісно, теж смачна у хороших пиріжках, але, погодьтеся, найсмачніше завжди всередині ;)

 

Це я взагалі до чого? А до того, що мій сучасний любовний роман "(Не) будь мені братом" — як пиріжок: все найсолодше, найприємніше нас чекає після "м'якоті" і м'якості перших глав ;)

 

Непереборні емоції затоплять Артура і Лесю (а разом з ними й нас) вже ось-ось! Якраз днями я написала глави, які стануть поворотним моментом у стосунках героїв. Це буде той самий вибух, якого всі чекають!

 

То що ж там, у "начинці" цієї книги? По-перше, стосунки, які вийдуть за межі братньо-сестринських. По-друге, розгадка таємниці: що ж трапилось зі справжньою сестрою. По-третє… Я недаремно десь писала, що це історія, в якій герої пройдуть не банальний шлях від ненависті до кохання, а складніший: любов — ненависть — кохання. Ось ці повороти ми й побачимо скоро-скоро!

 

3I3jyv172mya0RiH_HGLhMhwi3XJwefDaIVQEy0TRlJeoBVrTV0_81gspP9XcQEsU1_MDCAYNfQ4mY39CBHr-JWif_hLvwtJ1oeWJATA49v_kmjinDh_a6J3Elw-TyVLhK_dUM0iN31MZSWCb1NT1X0


 

А тепер уривок з однієї з майбутніх глав. Увага, жирний СПОЙЛЕР!!!

 

— І що тоді було б далі зі мною? Ти викинув би мене чи віддав би назад Лютому. Я просто скористалась шансом. Я хотіла жити. На відміну від твоєї сестри, я не здалася б...

 

Леся запнулась, зрозумівши, що ляпнула зайвого. Але було пізно. Кілька швидких кроків — і я опинився біля неї. Вона позадкувала, вперлась лопатками у книжковий стелаж, але я її настиг. Моя долоня стисла її горло — не до непритомності, але до болю.

 

— Не смій так більше говорити про мою сестру. Ти хотіла шансу? Отримаєш його. Життя у Лютого здасться тобі медом порівняно з тим, що тебе чекає далі.

 

Я відпустив її горло, спер обидві руки обабіч неї. Дивився на синю прожилку на звабливій шиї, яку двадцять хвилин тому цілував, а тоді підняв погляд на обличчя Лесі. Її очі були великими, я майже напевне бачив у них переляк.

 

— Що ти зібрався робити?



 

***

 

Читайте книгу за цим посиланням!

І не забувайте поставити зірочку — для мене це дуже важливо❤️

 

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в фейсбуці

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
21.05.2023, 17:31:00

Я збирала розділи, щоб насолодитися відразу, але бачу, що вже час читати,бо не втримаюся більше)))
Бажаю безмежного натхнення

Устина Цаль
21.05.2023, 18:01:33

Alesia, Дякую))

Цікава книга, дякую!

Устина Цаль
21.05.2023, 17:01:55

Кристина Асецька, Дякую)

avatar
Олена Когут
21.05.2023, 16:03:33

Оооооо!!! Ооооо!!!!

Устина Цаль
21.05.2023, 17:01:50

Олена Когут, ❤️

avatar
Іра Сітковська
21.05.2023, 15:54:18

Інтригуюче...що ж він їй влаштує?

Устина Цаль
21.05.2023, 17:01:46

Іра Сітковська, Побачимо вже за кілька глав))

avatar
Дана
21.05.2023, 15:33:55

Він влаштує їй "солодке" життя) Натхнення♡

Устина Цаль
21.05.2023, 17:01:32

Дана, Ох, ну... Може, й справді вийде солодко))
Дякую!

Інші блоги
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Робота, що змінює все...
Після всіх бурь, недовіри та гірких одкровень настає момент для чесності. Вони зняли маски: він розповів про шрами минулого, вона — про роки життя в тіні власної сестри. Здавалося б, після цього набагато простіше розійтися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше