Рік тому я ще не уявляла, що зможу написати велику, сюжетно-повноцінну історію, ще й українською мовою. Завдяки сервісу Букнет - мрія стала реальністю. Я випробувала себе і залишилася задоволеною.

Не бійтеся своїх мрій!

Вони варті кожного вашого зусилля, кожного сумніву, усіх труднощів, що неодмінно гострим камінням прикрасять ваш шлях.

А ще, як заповідав Далі: "Не бійтеся досконалості. Її вам не досягнути."

Помилки, одруки, невдало вжиті слова - лише частина досвіду. Завдяки їм наступна історія буде більш живою, речення - грамотнішими, а слова - мелодійнішими.

Тож я вдячна помилкам, що вони в мене є. Вони мої вчителі, вірні помічники, друзі.

Я вдячна своїм читачам. Вони неймовірні. Я навіть не уявляла раніше, що незнайомці здатні вірити в тебе більше, аніж ти сам. Коли я перечитувала викладений матеріал і думала, що це жах, вони підтримували мене вподобайками та в коментарях. Я чекала критики, а отримувала щиру похвалу.

Дякую, що ви раділи та сумували разом з моїми героями. Переймалися їх труднощами, щиро тішилися за успіхи. Ви чудові, неймовірні, і взагалі найкращі!

А ще дякую комусь дуже особливому для мене. Бо без твоєї безумовної любові та віри в мій успіх - нічого не було б. Ти не просто мій коханий чоловік. Ти - мій найкращий друг, мій дім, мій затишок, мій прихисток від дощів сумнівів та палячих променів невпевненості.

Дякую, що ти зі мною.

І дякую собі. За все.