На шаховій дошці світу завжди протистоять Добро та Зло. 

А чи може Зло перейти на бік Добра? Коли у протистояння втручається третя сила, кохання, стає можливим усе.

І ось вже той, хто вважався Темрявою, затуляє своєю спиною ту, що уособлює Світло.

Переходьте до книги "НАРЕЧЕНА для ЛЮЦИФЕРА"

Невеличкий спойлер із завтрашньої частини:

“І вперше у Пеклі наснився мені сон. Навіть у Чистилищі нічого не снилося, а тут – яскравий, реальний.

Я у білій мереживній сукні гуляла по садку, рослини були дещо незвичні, листя дерев та кущів глибокого темно-синього або темно-зеленого відтінку, фіолетова трава під ногами. Та на деяких рослинах виявились бутони, і вони обіцяли перетворитись у яскраві пишні суцвіття. На мені – мереживна біла сукня трохи нижча колін з просторими рукавами на три чверті. На руках у мене чарівний хлопчик місяців шести, не більше, дуже схожий на те немовлятко, що я зустріла, коли вперше спустилась до підземелля. Личко янгола, ясні блакитні очі, мов небо у Раю. Поруч у бежевому лляному костюмі Люк. Він веде за ручку дівчинку років трьох з кучерявим волоссячком та виразом справжнісінької принцеси у синіх очах. Ще одне янголятко! Ми ступаємо по м’якій фіолетовій траві, а перед нами пролітають, змахуючи оксамитовими крилами метелики. Крильця у них по краям чорні, та колір м’яко перетікає в насичені кольори веселки ближче до тільця. Князь уві сні схилився до мене і обережно торкнувся губами щоки. Я здригнулась від несподіванки і прокинулась.”

Приємного читання!