Привітусики, дорогенькі!

Вже завтра о 17:00 вийде фінальний підрозділ першої частини "Зведених". Так-так, фінальний підрозділ першої частини. Це як, знаєте, остання серія першого сезону, де наче як і кінця дісталися, але все ж є оце "ну що ж там буде далі?".

Взагалі, спершу я не збиралася ділити книгу на частини, адже в попередньому, москальському варіанті вона завершена(!) вийшла всього на 350 сторінок. Нині ж трохи більше ніж половина колишнього варіанту вилилася на 600+ сторінок. І я насправді неймовірно тішуся з проробленої роботи, адже завдяки їй ви побачили купу нових сцен, зазирнули глибше у життя та думки головних героїв, пережили із ними цей неймовірний шквал емоцій. А я пережила його разом з вами та вашими коментарями.

Не знаю наскільки сторінок вийде в мене друга частина, але намагатимуся зробити її такою ж цікавою та емоційною як і першу. А поки, хочу дізнатися ваше ставлення до героїв "Зведених", як головних, так і другорядних. Хто подобається, хто ні, кого б хотілося бачити в історії частіше (окрім Джудіт та Алана :D). Діліться думками в коментарях.

А я вже принесла вам спойлер :)

Спойлер:

— Я дійсно не справляюся… Ці кошмари зводять мене з розуму.
— Знаю. — Прошепотів, знову торкнувшись її плеча своїми губами. — Мене також.
— Ти боявся за мене? — Спитала шепотом немов вони обговорювали якусь таємницю.
— А як ти гадаєш? — Ще один поцілунок обпік ніжністю її шкіру на плечі. — Я вже втратив одну близьку мені людину, не можу дозволити собі втратити ще одну.
Джудіт відхилилася, аби мати можливість озирнутися й побачити його. Вони зустрілися поглядами. В її очах мигнуло якесь запитання, яке вона так і не наважилася задати. Натомість зведена подалася до нього й накрила його губи своїми. Це було вдруге, коли вона поцілувала його перша.

…Далі буде…

А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤