Вітаю всіх!

Події в Чорному діаманті корони вчергове набули драматизму, хто вже встиг прочитати. А, якщо Рею не вдасться відшукати поцуплений чорний діамант, то драматизму додасться. Схоже, Ліара знайшла вихід (маленький спойлер):

– Нам потрібен чорний діамант! – раптом відірвалась від його плеча Ліара.

– Де він – ти знаєш, – іронічно хмикнув Рей.

– Ти не зрозумів, – вона розвернула обличчя до нього, й він помітив, як засяяли її очі. – Нам потрібен просто чорний діамант, а артефакт з нього ми зробимо самі.

– Ти бачиш серед нас хоч одного артефактора? – він скептично заломив брову.

– Хто такий артефактор? – не менш скептично скривилась Ліара. – Людина, котра вміє сполучати алхімію, заклинання й предмет, до котрого це все прикладає, враховуючи його власні властивості. Алхімік в нас є, заклинач – також. Потрібен сам діамант.

– Якби це було так просто, знаєш скільки артефакторів розвелося б?

– І розвелося б, якби всі не думали так, як ти! – пирхнула вона. – Та, зрештою! Що ми втрачаємо? Можна ж просто спробувати!

Рей не став сперечатись, вчасно подумавши про те, що, по-перше, це відволіче її від нерадісних думок, а, по-друге, скерує невгамовний характер його дружини у більш мирне річище: краще нехай в лабораторії воює з формулами, зіллями, камінням.  

Хто хоче відпочити душею й усміхнутись, то вам можна зазирнути до чудової авторки Юлії Богути з її не менш чудовими відьмами, котрі тільки тим і займаються, що надають допомогу навіть тим, хто не дуже на неї заслуговує. ВІДЬМИНА СЛУЖБА КУР'ЄРІВ: тут ви знайдете і пригоди й гумор, що так нам всім зараз потрібен))