Привітусики, дорогенькі!

Ну що ж, завтра о 17:00 вийде черговий розділ "Зведених". І, зізнаюся, я трохи нервую. Ми всі — так, і я також — дуже довго чекали на цей момент. І от, нарешті, він станеться. Сподіваюся, що він змусить ваші серденька битися так само швидко, як билося моє при написанні, і як билися у наших головних котиків, коли вони... Втім це ви дізнаєтеся в книзі. А поки, малюсенький спойлер.

Спойлер:

— То може звалиш? — Насупилася Джудіт. Опустивши голову, вона дивилась на нього з-під лоба, але вже не кричала. — От зараз тобі тут явно не місце. Не спадало таке на думку?
Чи то пиво вдарило у голову слідом за випитими коктейлями, чи то після цих танців з собачкою на купальнику в нього нарешті думки встали на місце, але Алан був певен, що знаходиться саме там, де має. Не в гарячих обіймах Свон, не в компанії друзів в стінах богом забутого будинку за містом, а тут — із цією галасливою, непосидючою, проблемною дівчиною з дивним акцентом і чарівними смарагдовими очима, в затишній кімнаті, де все пропахло лакрицею. Тут було його місце, коло неї. І якщо не завжди, то точно сьогодні. Зараз.

…Далі буде…

А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤