А дракони — то така зараза...

Привіт, любі мої!

Дійсно, дракони — штука надзвичайно приваблива, особливо для авторок і читачок Букнету. Не втрималася і я, согрішила (закреслено) написала оповідання "Пендрагон Багряний", яке є частиною циклу "Мій кельтський бог". Епізод цей відбувається, коли Люк повернувся з того світу, заплативши пам'яттю про Анну, та до зустрічі в Лос Анджелесі. Але мені здається, оповідання можна читати і як окремий твір.

Що ж, я вклалася в ліміти — рівнесенько 19991 символ (я не спеціально! воно саме!) — але все ж не зовсім задоволена результатом. По-хорошому хотілося б розгорнути і дописати. Подивлюся, може згодом і повернуся до цього сюжету.

Якщо ви читали чи прочитаєте про зустріч старих друзів-ворогів, буду дуже рада почути вашу думку.

А неперевершену обкладинку для оповідання створила Юля Міхаліна, за що я неймовірно вдячна!

Любителям драконів рекомендую звернути увагу на суперове оповідання "Пане дракон" від Тетяни Гуркало. Той випадок, коли в кінці хочеться зі щирим захопленням вигукнути: "Ось це поворот!" :)

А ще зазирніть до Анні Ксандр. Її "Дімерант", схоже, є цікавим прологом до майбутньої історії про дракончий світ.

І неодмінно почніть читати "Відьмину службу кур'єрів" Юлі Богути. Продовження одного з моїх улюблених циклів про пригоди відьом святої Інсанії, їх смішні халепи та зворушливі історії. Вас чекають аж два дракони: справжній та примарний :)