Потрохи наближаємося до завершення

Вітаю, всіх. Книга “Бачити кінчиками твоїх пальців” потрохи наближається до завершення. Бо давно вже пора руйнувати цей любовний трикутник, чи може навіть квадрат)). Який вихід ви бачите з цієї ситуації? Ось невеликий уривок із завтрашнього розділу:

   “Віка сиділа в своїй кімнаті, обхопивши коліна руками. Спостерігала, як вечір забирає собою залишки дня. Думала про те, як це весілля позбавляє її залишків свободи. Думала про багато що, про свої стосунки з Артуром, про свої зустрічі з Гнатом. Чи порівнювала вона їх? Ні, вона порівнювала свої почуття, які відчувала поруч з ними. Вона й сама не помітила, коли почала думати про Гната. Коли поруч з ним її серце почало битися частіше. 

   Вона з самого першого дня знайомства з Артуром мріяла вийти за нього заміж. А тепер вона сидить з колечком на пальці і що відчуває? Рожева мрія, що скоро здійсниться, зовсім не приносить радості. Навпаки, заганяла в глухий кут.

   Позаду почула мамині кроки, вона нічого не говорила, лише мовчки поклала руку на плече.

— Ми знову посварилися мамо, – сказала вона.

— Вікусь, ти гаснеш. Згасаєш, як ясна зірочка, – говорила Лара.

— Мам, ти була права, – відповіла Віка, цілуючи її долоню. — Не варто спішити. 

   Віка взяла телефон до рук і написала смс для Артура. Одразу стало легше. Наче впав важкий камінь, що причавлював собою. 

— Я пишаюсь тобою, – сказала Лариса, обіймаючи доньку. Бо Віка змогла те, що колись не вдавалося їй самій.”

Як думаєте Віка таки наважилася порвати з Артуром чи ні?