Кохання, музика і гарний настрій!

Вітаю, любі читачі!

Сьогодні я хотіла поділитись з вами цікавою історією, викладка якої почалась на Букнеті буквально цими днями, книга має назву "Це тільки бізнес, крихітко!"

 

Що буде, якщо поселити поруч колись відомого музиканта, який кинув музику, тому що йому не давали співати те, що він хоче, і його фанатку, мрію якої розбив програш у музичному конкурсі? Ту саму фанатку, яка до того надихнула його залишити свій гурт? 

Що як в момент знайомства з його новим "я" фанатка прийде сваритись через шум, і саме тоді до хлопця завітає його колишня? Ні, це краще не переказувати, а показати.

 

 

ЦИТАТА:

 

— Не кажи мені, що спиш з ЦИМ! Мене зараз удар схопить, — вона приклала до лоба свою руку тильною стороною долоні і картинно закотила очі, але потім все ж подивилась на мене. — Таке навіть поцілувати неможливо, воно ж просто гидке каченя! Ні, мене не удар схопить, а просто знудить від цього жахіття!

В цю мить Міла в моїх руках насупилась і вкусила мене за руку.

— Ай, каченятко, якого...

— Ти, музикант недороблений, тая... — вона зло подивилась на мене, але я знов був швидшим: притиснув її до себе і втягнув у поцілунок, дивлячись при цьому прямо на Наташу.

Та широко розтулила очі і рота. Так і хотілось вигукнути «Гей, Наташко, рота закрий, а то муха влетить! Влетить і здохне там від недружньої атмосфери».

Я усміхнувся крізь поцілунок, а Наташа... Вона тріпнула своєю копицею розкішного золотавого волосся, тупнула ногою в довгих фірмових підборах і кинулась до ліфта, а потім натиснула на кнопку, дочекалась відкриття дверей і зникла за ними...

Тільки в цю мить я відсторонився від своєї фанатки і перевів погляд на неї. 

— Ти... — тепер в неї в очах стояли сльози.

— Гей, каченятко, ти чого? — здивувався я. 

— Ти вкрав його! — вона почала бити мене своїми маленькими кулачками прямо в груди. — Спочатку Лука кидає музику, потім мене виселяють з квартири, потім я навіть заснути не можу через твою музику, а потім ще й ти робиш таке!

Це все виглядало дуже кумедно, але... А що як вона насправді журналістка? Ні, тільки Наташка й знала, що я живу тут. А вона мене не видасть навіть під тортурами... Та й мала вона для журналістки, і в коридорі вела себе точно не як журналістка…

— Крадій! — вона, схоже, мала ось-ось розревітись. 

— Я нічого не крав, про що ти? — я продовжував усміхатись. 

— Ти вкрав мій перший поцілунок!.... — в сльозах вигукнула вона і несподівано зарядила коліном прямо мені в причинне місце...


 

HxOTkAojLDi0gtpWsmq9KQjo8ZVecXDz5wE9zOOYh6QAi2EK5PEHDK51KZEcJmmp7dkLF9TfD5UbrOAXuKsjCCkUgg1-a8y_VwRyL3R-Ga6aOxxJgyEij2bxpZ8Q5g56_HK9ZaTv8Gio6Yt6QCLB50E

 

Також хочу поділитись з вами анотацією до книги "Це тільки бізнес, крихітко!":

 

Кір: "Почати нове життя" — легше сказати, ніж зробити… Я відмовився від статусу і популярності, з’їхав від батьків-продюсерів заради того, щоб писати ту музику, яку я хочу, однак з моменту, як переїхав, я не зміг написати жодного рядка. Я думав, з музикою покінчено, але несподівано зустрів фанатку, яка свого часу надихнула мене піти за мрією… От тільки вона мене не впізнала...

 

Міла: "Чорна смуга" у розпалі! Господиня виселяє з квартири, а тут ще й сусід дістає своєю музикою... Прийшла до нього, аби посваритися, а він запропонував жити разом, ще й поцілував. Що з цього вийде? Страшно навіть уявити... Але у мене немає іншого виходу! 

 

Щиро запрошую додати книгу "Це тільки бізнес, крихітко!" до бібліотеки, нові розділи виходять щодня, тож ви зможете насолоджуватись цією історією, як хорошим серіалом. Якщо хочете почати читати історію з першої глави, то натисніть тут

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Богута
12.05.2023, 09:55:36

Вітаю з новинкою)

Показати 2 відповіді
Устина Цаль
12.05.2023, 20:28:26

Іра Сітковська, Це я упустила, не дописала імена авторок(

Інші блоги
У твоїй владі. Візуалізація. І трохи спойлерів
Завтра вийде наступний 17 розділ. І не менш пікантний. Він замовк, але ненадовго. Його рука під водою стиснула мою долоню міцніше. — Але мені подобається відчувати твій погляд на собі, Алексіс. І не лише
Покоління вибору без суті
Всі ми зараз на кожному кроці є свідками паралельної реальності, яку з кожного кутка транслюють на нас чи то білборди, реклама, оголошення... Всі вони, як один, твердять - "Щоб щось мати, досить лише захотіти! А не маєте ви
"Наречена вічної зими"
"Наречена вічної зими" — цю казку я знайшла на платформі Bookoruk. Моя улюблена письменниця, здається, щиро радіє, коли я відшукую її тексти на різних платформах — такий собі тихий квест для близьких ;) (Жартую, звісно.)
Перший відгук
Ну що ж. З Богом! Стартує мій перший непрофесійний і, можливо, не дуже об'єктивний відгук. Та повірте, я стараюся. Раз уже взявся. Хочу курить, шо капєц. Але тримаюся. 2 шт ТікТака і пишу далі. Завдяки моїй писанині
Як святкують Різдвяні свята Карателі Темряви
Вітаю! Ми знову у рубриці «Цікавинка». Наближаються чарівні свята — Різдво та Новий рік. Саме той час, коли хочеться тепла, світла й трішки магії ✨ І як тут не поринути в атмосферу цих добрих днів разом із
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше