Бути програмагом ("Програмагія", книга 0.7)

Сьогодні в мене прем'єра нового техно-фентезі циклу на Букнет – Програмагія.

Першим публікую оповідання "Бути програмагом", що є приквелом до головних подій циклу. Оповідання познайомить читача з головним героєм – Магістром Саджаром Ранддаром, відомим експертом у магічній безпеці.

Ви дізнаєтеся про дивовижний альтернативний світ, де магія та технологія є єдиним цілим. Де маги-програмісти пишуть магічний код заклинань, що встановлюються у предмети та артефакти, щоб надати їм певні властивості.

І головне – у вас є унікальна можливість послухати лекцію легендарного програмага, під час якої він поділиться своїм досвідом, історіями з життя, інколи напруженими та небезпечними, а інколи й кумедними.

"Програмагія" – це гримуча суміш наукової фантастики, фентезі та магічного реалізму, приправлена екзотичним темним оркським гумором.

Тепер настав час і вам дізнатися, що ж це таке – "Бути програмагом"!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше