https://booknet.ua/book/alya-sila-vognyu-b414793##

Ще більше пригод,пристрасті, пасток та ревнощів та смертельної небезпеки.

Мене притягли на багаття, як відьму. Посинілі від мотузок руки звільнили лише для того, щоб одразу прив'язати їх до стовпа, пов'язку боляче зірвали з очей. Озираюся довкола : у важкому мовчанні притихли воїни, низько опустили голови, король похмурий , нетерпінням світяться очі Каї. Де ж ти, коханий Дикий Яструб? Відчадушно шукаю його поглядом. За командою спалахує хмиз і моторошний дикий рев розриває повітря. Мороз біжить по шкірі, здригаються люди, Інші в мить змінюються- це кричить Хаук: Яструб стягнутий ланцюгами, які не розірвати навіть найкращому - він не зможе мені допомогти. Погляд очі в очі: мій - благаючий, його - сповнений нелюдського болю. Раптом лунає гучний регіт, ніби це бенкет, а не страта. Натовпом пробігає шепіт: "Вона з'явилася"
-Безумці! регоче сива стара.- Бовдурі!