Майже фінал "Танець балерини"

Всім привіт. Сьогодні я виклала передостанню главу книги "Танець балерини". Далі буде епілог. 

Фрагмент 18 глави

Я прокинулась о сьомій ранку. Розплющила очі та не змогла вже заснути, хоча намагалась. Мені здавалось, що годинник, який висить на стіні дуже голосно працював, тобто стрілки голосно йшли. Посидівши у телефоні хвилин зо тридцять, я нарешті встала. Спочатку вмилась, а після почала робити каву. Назар, мабуть, через запах кави прокинувся. Він підійшов до мене.

- Ну, як так можна?

- Що? — з непорозумінням спитала я.

- Робити каву, запах просто неймовірний — Назар поцілував мене у губи.

- Я знаю. Ось тримай чашку. Тут саме так як ти любиш. Кава з вершками та пів чайної ложечки цукру

- Дякую — він взяв чашку та зробив ковток — ммм... яка смакота. А собі зробила?

- Авжеж... Йди вмивайся та поїдемо до батьків. Мама мені написала, що вони на нас чекають — я зробила ковток своєї кави

- Так рано — Назар подивився на годинник — зараз всього восьма

- А ти забув скільки їхати? Нам їхати півтори години

- Точно. Тоді піду вмиватись

Ми зібрались та поїхали до моєї сім’ї. Їхали ми дійсно довго. Але коли вийшли з автобуса аж краще стало. А то вкачало сильно. Та й з усіх сторін люди давили, бо ж час пік.

Подзвонила у двері квартири. Мама неначе під дверима стояла, бо відкрила миттєво.

- Привіт — мама посміхнулась — проходьте дітки. Не стійте біля дверей

Ми зайшли у квартиру. Зняли своє взуття. Пройшли на кухню. На кухні вже сиділи за столом тато та брати. Всі зависали у своїх телефонах. Перша на кухню зайшла мама.

- Хлопці, відірвіться від телефонів. Карина приїхала

Всі зразу відклали телефони. Ми з Назаром сіли за стіл. Мама в цей час на стіл поставила чашки, чайник з чаєм та тістечка.

- Як ми раді, що ви приїхали — почала розмову мама, коли сіла за стіл. А після налила всім чай

- Це правда — додав тато.

- Навіщо просили приїхати?

- Як навіщо? Скучили за тобою

- Ну так, давно не бачились — з сарказмом сказала я.

- Вчора не встигли поговорити, мали швидко піти, бо нас запросили у гості

Я думаю, що це тільки відмазки, аби не казати правду.

Запрошую до читання цієї книги. Всім гарного та мирного дня.