Доброго ранку!

Запрошую до читання нової історії  "Душа середньовічного замку"!

Початок вже на Букнет!

УРИВОК:

- Олександро, ти впевнена, що цей замок знаходиться саме тут? – Дмитро ткнув олівцем в крапку на мапі неподалік Львова. Загір'я було настільки малим поселенням, що роздивитися його можна було лише на гугл-мапах, частину якої ми й роздрукували.

- Так. Це близько години їзди від Львова в бік Ужгорода. Я там була півроку тому, з батьками, коли вперше й побачила ці величні стіни, та й то проїжджаючи повз. З того часу не можу знайти собі місця: я постійно бачу їх перед очима. А ті стіни неначе сказилися, вже і уві сні приходять й кличуть!

- Містика якась, - долучилась до розмови Мирослава.

- Отож. Як гадаєте трошки містиці в дипломі не завадить?

- Ну в історії взагалі багато містичного, якщо добре розібратися. А ще більше таємниць й загадок, - Дмитро посміхнувся. - Тож ти не ризикуєш. Та й твоя робота з замками занадто цікава, навіть мені.

- Справді? Ось й добре. Я так рада, що ви погодилися їхати зі мною! - обійняла друзів.

- Олекса, а ти вже все зібрала? Наші-то речі вже в машині, - спиталася Міра, вказуючи на мій рюкзак біля дверей.

- Здається, все. Та ми ж їдемо всього на три дні, - озирнувшись навколо відповіла я, - багато речей не знадобиться.

Читати: https://booknet.ua/book/dusha-serednovchnogo-zamku-b414826