Дякуємо вам за підтримку, передплата на "Бажання"

Вітаю вас, любі!

Сьогодні було відкрито передплату на нашою з Марʼяною Долею десяту написану разом історію, книгу "Їхні таємні бажання". Сподіваюсь, всі, хто читав її, підтримають нашу творчість і куплять книжечку. Знижок зараз після відкриття передплати робити система не дає, тож чекати знижку точно не варіант, якщо ви хочете насолоджуватись історією в процесі викладки. 

Анотація до книги "Їхні таємні бажання"

#один дуже владний бос
#одна дуже мила секретарка

Ці двоє зустрілися в офісі, і він одразу запав на неї. А вона сплутала нового боса з дизайнером і остаточно осоромилась...

#один дуже спокійний і правильний чоловік з родиною
#одна дуже закомлексована жінка, яка хоче врятувати шлюб, навіть якщо в ньому нещасна

Ці двоє познайомились в інтернеті і є віртуальними коханцями. Але те, що для нього просто розвага, для неї — повітря...

І так, всі вони спілкуються в одному чаті.

#зради
#на межі
#гаряче

Щоденні оновлення! 

АРТ

УРИВОК З ГЛАВИ:

— Ого-ого, що ти там робиш? — з-за плеча в телефон зазирнула Катька. — Чатики? Серйозно? 

— Тут є моя нова секретарка, тепер і я додався, — серйозно сказав я. — Блін, хотів перечитати попередні повідомлення, але вони виявились продуманими і для нових учасників попередні повідомлення зробили невидимими. 

— Ну це логічно, — Катя усміхнулась. — Раптом в чат заявиться чийсь чоловік чи щось таке... А там якийсь вірт!

— Та ну тебе, це груповий чат, який вірт? — я теж усміхнувся. — Хоча назва тут дійсно дуже промовиста, «FYR».

— І що тут промовистого? — вона вигнула брову. -— Хоча ні, не відповідай, — Катя обійняла мене за плечі зі спини.

Її груди притиснулись до мене і це було приємно, дуже приємно. 

— Катюхо, я так не попрацюю, — я продовжував дивитись на неї через плече. 

— Арсе, ну що ти, давай попрацюємо разом... — вона почала водити долонями по моїм плечам. — Точніше, не так... Давай я тебе розслаблю. Он який ти напружений... 

— Ти знаєш, що ти — німфоманка? — запитав я, усміхаючись.

— Ні, я не німфоманка, я тренерка, ти ж сам знаєш...

— На пілоні, — додав я. — І тренерка ти тільки три рази на тиждень, а вночі...

— Ну що я можу зробити, якщо я люблю своє тіло? — прошепотіла вона мені на вухо. — І не тільки я.... — на цих словах вона торкнулась губами моєї шиї. — Не тільки я його люблю, правда? 

— Така самозакохана... — прошепотів я, облизуючи губи.

— Скажи це...

— Добре, — я усміхнувся і потягнув її собі на руки...

Всадив на себе так, щоб вона сиділа обличчям до мене. 

Катюха часу не гаяла і одразу потягнулась до моїх губ. Телефон довелось відкласти, щоб зайняти руки дечим більш приємним. Все ж, я ще той поціновувач жіночої краси і Катюха вже точно була практично ідеальним експонатом... 

— Я обожнюю... — прошепотів я їй на вухо, торкаючись його губами. — Люблю твоє тіло.

 

КУПИТИ КНИГУ І ПІДТРИМАТИ НАС МОЖНА ТУТ

Щиро запрошую до нашої книжечки =) 

Ваша Влада =) 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мар'яна Доля
29.04.2023, 13:07:21

Люблю читати книги 2 в 1))

avatar
Анітка Санніфео
29.04.2023, 13:06:30

Вітаю із передплатою! Успіхів та натхнення!

Інші блоги
✌ Потужний стікерпак ‼️
Він реально потужний, як авіаносець "Незламність" на просторах Уральського океану - адже це Дзен хх)) Слова тут зайві. Точніше, вони на картинці) Могло бути більше - але забракло коротких цитат. А фрази типу "не
⭐️ Візуали. Обнова. Щоденник пані Зари ⭐️
Щоденник пані Зари ♥️ «Чоловіки, Златко, бувають двох типів: ті, які створюють тобі проблеми, і ті, які твої проблеми вирішують. Тільки дивись не закохайся в першого, бо тоді твої картярські фокуси тобі вже нічим
На підводній станції був лише один пацієнт.
Мені подобаються історії, де страшне починається не з крику, а з інструкції. Зайти на зміну. Перевірити показники. Не торкатися скла без дозволу. Не реагувати на звуки з камери. Не називати пацієнта інакше, ніж у документах. Бо
Вона більше не втікачка. Вона - спалює старий лад.
Друзі, час настав! Перший розділ другої книги «Ціна попелу» вже чекає на вас. Ми залишили Каліду в моменті, коли відчай перетворюється на сталь, а вчорашні біженці стають її армією. Друга книга — це вже не про виживання
Мої думки
Хоч я погано себе почуваю сьогодні та все одно маю ідею для книжки. Мисливець на вампірів, який сам стає сучасним українським вампіром панком. Це може бути щось цікаве. Я дуже люблю таку естетику. Особливо українське. І атмосферу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше