Хаук дивився в її очі, по-лисячому вигнуті, на її красиві пухкі губи і думав, що невже вона настільки сильно хоче бути від нього подалі, що готова повзати на колінах, благаючи його? А він, дурень, розучився дихати без неї, став слабким, вразливим. Чого завжди уникав. Хаук розумів, що одержимий Алією і не хоче вилікуватися. Невже й справді в її душі оселилася порожнеча? Або хтось інший із чоловіків? Ні. Він відчував і знав, що дорогий їй. Вона намагалася видати брехню за істину. Алія хотіла збрехати Хауку-чоловікові, забувши, що частину звіриної натури Хаука-Іншого обдурити неможливо. Саме тіло зраджувало Алію, тягнулося до нього, коли Хаук обіймав її: шалений стукіт серця, прискорене дихання і п'янкий аромат, підсмикнуті серпанком бажання очі - все це Інший читав, як у відкритій книжці. Губи її говорили одне, а тіло і серце - зовсім інше.

- Маленька, хитра і дурна Лисичка, - злився чоловік,

Непрості характери і стосунки, любовний багатокутник, неідеальні герої, містичні тварюки, особливі здібності, інтриги, заздрість, ревнощі та одержимість.

https://booknet.ua/book/alyapristrast-vognyu-b412754

Заходьте і, якщо вам до вподоби, підписуйтесь на автора та ставте лайки!